Court decree № 71215888, 13.12.2017, Supreme Court of Ukraine (proceeded until 15.12.2017)

У Х В А Л А

13 грудня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Гуменюка В.І.,

Охрімчук Л.І.,

Сімоненко В.М.,

розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 липня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 7 листопада 2016 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 2 тис. грн на відшкодування моральної шкоди та 551 грн 20 коп. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 10 січня 2017 року рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову, яким стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 майнову шкоду в сумі 113 тис. 243 грн 67 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. В іншій частині рішення районного суду залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 липня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, а рішення Апеляційного суду м. Києва від 10 січня 2017 року залишено без змін.

19 жовтня 2017 року ОСОБА_4 (згідно з поштовим штемпелем на конверті) звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 липня 2017 року посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме статті 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах та неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ, а саме статей 74-76, частини 4 статті 169 ЦПК України.

Для прикладу наявності зазначених підстав подання заяви про перегляд судового рішення ОСОБА_4 надав ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2016 року, 8 лютого та 6 вересня 2017 року.

Водночас заявник подав клопотання про поновлення строку подання заяви про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 липня 2017 року, посилаючись на те, що зазначену ухвалу він отримав лише в кінці вересня і у зв'язку з цим пропустив строк звернення до Верховного Суду України.

Відповідно до частин першої та третьої статті 356 ЦПК України заява про перегляд судових рішень подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого подано заяву про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання, на підтвердження підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

У разі пропущення строку, встановленого частинами першою-третьою цієї статті, з причин, визнаних поважними, суд за клопотанням особи, яка подала заяву про перегляд судового рішення, може поновити цей строк у межах одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява (частина четверта статті 356 ЦПК України).

Колегія суддів вважає, що строк подання заяви про перегляд підлягає поновленню, оскільки наведені причини пропуску строку є поважними.

Разом з тим, перевіривши доводи заявника, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що в допуску справи до провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 355 ЦПК України підставами для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах та неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ. При цьому під застосуванням норм матеріального права у подібних правовідносинах слід розуміти такі правовідносини, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи, а також наявне неоднакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Відхиляючи касаційну скаргу ОСОБА_4 суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції, який скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про стягнення майнової шкоди та ухвалюючи в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову, виходив з наявності підстав для стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 різниці між фактичним розміром понесених витрат на ремонт пошкодженого автомобіля та сумою страхового відшкодування.

У наданих для порівняння судових рішеннях Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційний суд ухвалив рішення у справах у яких інші предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи ніж у справі, яка переглядається, а саме:

- ухвала від 1 березня 2016 року рішення у справі за позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором;

- ухвала від 8 лютого 2017 року рішення у справі за позовом про виселення;

- ухвала від 6 вересня 2017 року рішення у справі за позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності на майно.

Крім того, зазначеними ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2016 року, 8 лютого та 6 вересня 2017 року, якими рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу передано на новий розгляд до судів першої та апеляційної інстанцій, не містять правової позиції щодо спірних правовідносин та застосування норм матеріального права, а вказують на допущені судом попередньої інстанції порушення норм процесуального права та необхідність їх усунення для правильного вирішення спору, а також нез'ясування судом належним чином фактичних обставин справи.

Порівняння змісту наданих судових рішень зі змістом судового рішення, про перегляд якого подано заяву, не дає підстав для висновку про те, що суд касаційної інстанції під час розгляду двох чи більше справ з тотожними предметами спору, підставами позову та аналогічними обставинами й однаковим застосуванням норм матеріального права у спірних правовідносинах дійшов протилежних висновків щодо заявлених вимог, а також неоднаково застосував одні і ті самі норми процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ.

Таким чином, підстави для перегляду судового рішення, передбачені пунктами 1, 2 частини 1 статті 355 ЦПК України відсутні.

За таких обставин вважати заяву ОСОБА_4 обґрунтованою немає підстав.

Відповідно до статті 360 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.

Керуючись статтями 353, 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

Поновити ОСОБА_4 строк подання заяви про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 липня 2017 року.

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за заявою ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 липня 2017 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В.І. Гуменюк

Л.І. Охрімчук

В.М. Сімоненко