Court ruling № 70515971, 27.11.2017, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

27 листопада 2017 року Справа № 903/1048/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Владимиренко С.В., Шевчук С.Р.,

розглянувши касаційну скаргуДочірнього підприємства "АГРОФІРМА ЛУГА-НОВА" приватного підприємства "Універсам"на ухвалуРівненського апеляційного господарського суду від 26.10.2017 у справі№ 903/1048/14 господарського суду Волинської областіза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_3доДочірнього підприємства "АГРОФІРМА ЛУГА-НОВА" приватного підприємства "Універсам"простягнення 398 342,91грн.,

в с т а н о в и в:

Подана Дочірнім підприємством "АГРОФІРМА ЛУГА-НОВА" приватного підприємства "Універсам" касаційна скарга на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 26.10.2017 у справі № 903/1048/14 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно з пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, що діє з 01.01.2017, ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" установлено у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня - 1 600 гривень.

Враховуючи викладене, розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання касаційної скарги, становив 1 600,00 грн.

Крім того, постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів, у тому числі платіжних доручень.

Згідно з п. 3.8 Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. При цьому, платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором, відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору (пп. 2.21 п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Скаржником у якості доказу сплати судового збору до касаційної скарги додано платіжне доручення № 4129 від 14.09.2015 про сплату судового збору розмірі 1 218, 00 грн. у графі "Призначення платежу" якого зазначено: "*;101;31979873;22030004;Судовий збір Вищий Госп.суд України,070; символ звітн.254;За касац.скаргу на Ухвалу Рівн.апеляц.госп.суду від09.09.15р.у справі 903/1048/14".

З огляду на викладене, платіжне доручення № 4129 від 14.09.2015, надане скаржником, не може вважатися належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі за подання касаційної скарги на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 26.10.2017 у справі № 903/1048/14.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "АГРОФІРМА ЛУГА-НОВА" приватного підприємства "Універсам" на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 26.10.2017 у справі № 903/1048/14 повернути скаржнику.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

С.Р. Шевчук