Court ruling № 70448926, 23.11.2017, Kharkiv Commercial Court of Appeal

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"23" листопада 2017 р. Справа № 920/986/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В. І., суддя Слободін М.М.

розглянувши апеляційну скаргу Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, м. Суми (вх. №3590С/1-18)

на ухвалу господарського суду Сумської області від 07.11.2017р.

у справі №920/986/17

за позовом Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, м. Суми

до 1-го відповідача ОСОБА_1 “Центр надання адміністративних послуг у м. Суми” Сумської міської ради, м. Суми

до 2-го відповідача Державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_2, м. Суми

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна служба України з надзвичайних ситуацій

про скасування рішення державного реєстратора

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 07.11.2017р. у справі №920/986/17 (суддя Спірідонова Н.О.) провадження у справі № 920/986/17 припинено; клопотання № 489/17ДЛ від 07.11.2017 року Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради про витребування документів залишено без розгляду.

Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, м. Суми з ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 07.11.2017р. у справі №920/986/17 та передати справу на розгляд господарського суду Сумської області.

Крім того, заявник звернувся з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, посилаючись на те, що останній є виконавчим органом місцевого самоврядування та фінансується виключно з місцевого бюджету та виключно шляхом обслуговування казначейського рахунку Державною казначейською службою, в межах відповідних асигнувань.

Розглянувши заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, зважаючи на наступне.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачена можливість відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати цього збору з урахуванням майнового стану сторони.

Так, згідно із абзацами 1, 2 пункту 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 року № 484-VIII)" вбачається, що за змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом. При цьому сплата судового збору може бути відстрочена чи розстрочена на строк не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно пункту 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Разом з тим, статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до приписів ч.2 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Колегія суддів зазначає, що апелянтом при поданні апеляційної скарги не надано будь-яких доказів на підтвердження його майнового стану як виключної обставини неможливості сплати судового збору у порядку і розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір".

Враховуючи вказане, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, у зв'язку з чим відмовляє в його задоволенні.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі «Пелевін проти України», від 30.05.2013 року у справі «ОСОБА_3 проти України», зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Необхідність сплати судового збору, встановлена для всіх суб'єктів нормами ГПК України, не може тлумачитися як обмеження права доступу до суду у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Невиконання заявником наведених вимог процесуального законодавства має правовим наслідком відмову у прийнятті позовної заяви до розгляду та повернення її заявнику.

Відповідно до п.3 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Зазначені обставини є підставою для повернення апеляційної скарги відповідно до пункту 3 статті 97 Господарського процесуального кодексу України.

Після усунення обставин, що стали причиною повернення скарги, зазначених у пункті 3 частини 1 ст. 97 ГПК України, сторона у справі має право повторно подати апеляційну скаргу, а прокурор подати апеляційну скаргу у загальному порядку. У разі пропуску строку оскарження апеляційна скарга має бути подана повторно лише з мотивованим клопотанням про його відновлення.

Керуючись п. 3 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, м. Суми на ухвалу господарського суду Сумської області від 07.11.2017р. у справі №920/986/17 повернути заявникові.

Додаток: тільки заявникові – апеляційна скарга на 5 аркушах, з додатками на 17 аркушах.

Головуючий суддя Терещенко О.І.

Суддя Сіверін В. І.

Суддя Слободін М.М.