Court ruling № 70179990, 08.11.2017, Uzhhorod City and District Court of Zakarpattia Oblast

Справа № 308/11098/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2017 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась доУжгородського міськрайонного суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, в якій просить: поділити майно, що є спільною сумісною власністю подружжя, виділивши ОСОБА_1 2/3 частини житлового будинку за адресою м.Ужгород, вул.Пряшівська, 28; визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частини земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:46:002:0196 та 2/3 частини земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:46:002:0050.

Частиною 1 статті 122 ЦПК України визначено, що суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.

Дослідивши матеріали позовної заяви, вважаю, що така позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.119 ЦПК України.

Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі вимоги передбачені ст.ст.119, 120 ЦПК України. А саме, в позовній заяві має містись посилання зокрема, на те, до кого предявлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.

Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Вирішуючи питання про поділ майна, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст.71 СК щодо обовязкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок Державної Судової адміністрації з зазначенням ПІБ особи, яка сплачує та в звязку з чим здійснюється перерахунок коштів.

Згідно ч.5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору, проте вказаних вимог позивачем не виконано.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з 1 січня 2017 року установлено прожитковий мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1600 гривень.

Зі змісту позовної заяви слідує, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру.

Пунктом 1.1.2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлюється розмір ставки судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, що становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно п.9 ч.1ст.80 ЦПК Україниціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особамне нижче його балансової вартості.

Проте, позивачем не визначено дійсної вартості спірного нерухомо майна та відповідно і ціну позову, матеріали позовної заяви не містять відомостей щодо вартості спірного майна право власності на просить визнати позивач, станом на момент звернення до суду.

До позовної заяви позивачем подано заяву про визначення суми судового збору.

Частиною 2 статті 80 ЦПК України визначено, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Враховуючи, що на момент пред'явлення позову встановити точну вартість спірного майна неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи. Таким чином, суд попередньо визначає розмір судового збору за 3 вимоги майнового характеру, враховуючи, що такі стосуються двох земельних ділянок та житлового будинку 6000 гривень, тобто за кожну вимогу в розмірі 2000 гривень. Враховуючи, що спір йдеться відносно 2/3 частини житлового будинку і 2/3 частини двох земельних ділянок, та попередньо визначає розмір судового збору 4000,0 грн.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів УК у м.Ужгороді/м.Ужгород, МФО 812016, код ЄДРПОУ 38015610, банк отримувача ГУДКСУ в Закарпатській області, р/р №31216206700002, код бюджетної класифікації 22030101, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ38015610 (суду, де розглядається справа).

Відповідно до п.5 та п.6 ч.2 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Окрім того, позивачем не надано суду жодних підтверджуючих даних або документів на підтвердження наведених у позовній заяві обґрунтувань (свідоцтво про укладення шлюбу, свідоцтва про розірвання шлюбу тощо).

Позивач обґрунтовуючи свої вимоги зазначає, що 02.02.2008 року вона уклала шлюб з ОСОБА_2, а рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 17.11.2010 року шлюб між ними розірвано. Разом з тим, позивач до позовної заяви не додано жодного доказу на підтвердження вказаних обставин, а тому позивачу необхідно надати відомості про перебування з відповідачем у шлюбних відносинах (копію свідоцтва про шлюб тощо) та належним чином завірену копію рішення суду першої інстанції, яке повинно бути підписане та скріплене гербовою печаткою суду згідно п. 13.7Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженоїнаказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року №173, та з відміткою про набрання рішенням законної сили.

Позивачем не зазначено відомостей щодо наявності правовстановлюючих документів та права власності на спірне нерухоме майно на час звернення до суду; щодо придбання спірного нерухомого майна сторонами під час шлюбу; наявності спору про право та оспорювання або невизнання відповідачем прав позивача на частину спільного майна; щодо звернення до відповідача з вимогою про поділ спірного майна та його відмови від такого поділу.

Крім того, позивач вказує, що житловий будинок і дві земельні ділянки належать іншим фізичним особам, однак в порушення ст.ст. 119, 120 ЦПК України, не залучає таких осіб як власників спірного майна як сторони по справі, не надає копії позовної заяви та додатків до неї для таких осіб, та не обґрунтовує в цій частині позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду в новій редакції з врахуванням вимог ст. ст.119, 120 ЦПК України.

Згідно ст. 121 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву (заяву, скаргу) подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача (заявника, скаржника) і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач (заявник, скаржник) відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 ЦПК України, позовна заява (заява, скарга) вважається поданою в день її первісного подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

Керуючись ст.ст.121, 210 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви до 17 листопада 2017 року, але не більше трьох днів з дня отримання копії ухвали. Розяснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_3