У Х В А Л А 02 листопада 2017 р. Справа № 804/15322/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Захарчук-Борисенко Н.В.,
при секретарі судового засідання – Музиці Я.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі заяву Державного підприємства “Науково – дослідний та конструкторсько – технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади” про розстрочення виконання судового рішення у адміністративній справі за адміністративним позовом Центрального об’єднаного управління пенсійного фонду України в м. Дніпрі до Державного підприємства “Науково – дослідний та конструкторсько – технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади” про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
22.12.2014 Дніпропетровським окружним адміністративним судом прийнято постанову в адміністративній справі №804/15322/14, якою позовні вимоги Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська задоволено повністю та стягнуто з Державного підприємства “Науково – дослідний та конструкторсько – технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади” заборгованість на загальну суму 940 176, 44 грн.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015 апеляційну скаргу Державного підприємства “Науково – дослідний та конструкторсько – технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади” залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.12.2014 у справі № 804/15322/14 залишено без змін.
Державне підприємство “Науково – дослідний та конструкторсько – технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади” звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про розстрочення виконання судового рішення у справі № 804/15322/14 у зв'язку із важким фінансовим становищем останнього.
Заява обґрунтована тим, що Державне підприємство “Науково – дослідний та конструкторсько – технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади” у зв’язку зі скрутним матеріальним становищем, обумовленим відсутнісю обсягів робіт, скороченням робочих днів на підприємстві не має можливості погасити одноразово у повному обсязі суму 940 176,44 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2017 заяву призначено до розгляду у судовому засіданні.
Сторони у судове засідання не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Проте, 17.10.2017 від представника Державного підприємства “Науково – дослідний та конструкторсько – технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади» надійшо клопотання, в якому останній просив суд розгляд заяви про розстрочення виконання судового рішення у справі №804/15322/14 здійснювати без участі представника.
01.11.2017 представник позивача надав до суду клопотання про розгляд заяви Державного підприємства “Науково – дослідний та конструкторсько – технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади” про розстрочення виконання судового рішення у справі №804/15322/14 без участі представника.
Відповідно до частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Тобто, зазначена норма визначає підстави та порядок зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі з метою створення оптимальних умов для належного та якісного його виконання у процесі виконавчого провадження і повністю кореспондується із вимогами Закону України “Про виконавче провадження”.
Підставою для застосування правил цієї статті є обставини, що перешкоджають належним чином виконати судове рішення в адміністративній справі – ускладнюють його виконання або роблять неможливим, зокрема, відсутність коштів або майна тощо.
Крім того, слід зазначити, що відсутність коштів у боржника на виконання взятих на себе зобов’язань не звільняє боржника від виконання рішення суду, та не є обставиною, яка ускладнює його виконання.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи викладене, суд вважає заяву Державного підприємства “Науково – дослідний та конструкторсько – технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади” про розстрочення виконання судового рішення у адміністративній справі № 804/15322/14 не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви Державного підприємства “Науково – дослідний та конструкторсько – технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади” про розстрочення виконання судового рішення у адміністративній справі №804/15322/14 – відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в частині розстрочення виконання судового рішення в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_1The court decision No. 70159648, Dnipropetrovsk District Administrative Court was adopted on 02.11.2017. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important information easily.
This decision relates to case No. 804/15322/14. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: