Decision № 70100889, 07.11.2017, Mizhhiria District Court of Zakarpattia Oblast

Справа № 302/424/17

№ 2/302/190/17

Номер рядка звіту 54

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повне)

07.11.2017 р. смт.Міжгір'я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді КривкаВ. П

з участю:

секретар Гажук Н.В.,

позивача - представник ОСОБА_1,

відповідача сектору охорони здоров'я Міжгірської РДА представник - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в райсуді в смт.Міжгір'ї справу за позовом ОСОБА_3 до сектора охорони здоров'я Міжгірської РДА і Міжгірської районної лікарні про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в період затримки видачі трудової книжки з 06.03.2017 р. по час вирішення судом справи в зв'язку з неналежним оформленням трудової книжки,-

В С Т А Н О В И В:

22.05.2017 р. позивач звернувся в суд з указаним позовом, який умотивовано таким. З 25.06.2001 року позивачка працювала сестрою медичного стаціонару (палатною) відділення інтенсивної терапії та анестезіології Міжгірської райлікарні, її роботодавцем був сектор охорони здоров'я Міжгірської РДА (відповідач). 14.07.2016 р. відповідач звільнив позивачку з роботи на підставі Наказу № 426-к від 14.07.2016 року. Позивачка в судовому порядку оскаржила це звільнення і рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 16.11.2016 р. у справі № 302/701/16-ц її поновлено на попередній роботі. Це рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_3 допущено до негайного виконання. 17.11.2016 року позивачка звернулася до відповідача із заявою виконати рішення суду щодо поновлення її на роботі, а також 17.11.2016 року подала до Міжгірського РВ ДВС виконавчий лист Міжгірського районного суду від 16.11.2016 р. по справі № 302/701/16-ц щодо поновлення її на попередній роботі за рішенням суду в примусовому порядку. 21.11.2016 р. на підставі цього виконавчого листа державним виконавцем Міжгірського РВ ДВС було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 24.11.2016 року відповідач видав наказ № 580-к про поновлення позивачки на роботі такого змісту: "Поновити ОСОБА_3 на попередній посаді медичною сестрою Міжгірської районної лікарні з 17.11.2016 року". 25.11.2016 р. відповідач видав наказ № 110-о "Про відсторонення від роботи ОСОБА_3М." такого змісту: "Відсторонити медичну сестру Міжгірської райлікарні ОСОБА_3 від роботи з 25.11.2016 р. у зв'язку з не проходженням нею чергової атестації". 29.11.2016 року державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з виконання рішення суду про поновлення позивачки на попередній роботі. Того ж дня позивачка подала відповідачу сектору охорони здоров'я трудову книжку.Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 21.02.2017 р. скасовано рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 16.11.2017 р. і позивачці відмовлено в задоволенні позову. 06.03.2017 р. відповідач - сектор охорони здоров'я на підставі зазначеного рішення апеляційного суду наказом № 97-к скасував наказ № 580-к "Про поновлення на роботі ОСОБА_3М." і через тиждень видав позивачці трудову книжку 03.04.2017 р. позивачка звернулась до Міжгірського районного центру зайнятості з метою зареєструватись безробітною. Однак їй усно відмовлено з мотивів, що записи в її трудовій книжці не підтверджують звільнення з роботи а саме:

- запис № 11 від 14.07.2016 р. - про звільнення її з роботи;

- запис № 12 без дати про недійсність запису № 11;

- запис № 13 від 17.11.2016 р. - про поновлення на роботі на підставі рішення суду;

- запис № 14 без дати про недійсність запису № 13. У зв'язку з цим обгрунтуванням позивачка вважає, що їй видано неналежно оформлену трудову книжку, яку вона 12.04.2017 р. повернула відповідачу. 19.05.2017 р. відповідач повернув позивачці трудову книжку із записом № 15 без дати яким запис за № 12 вважається недійсним.

Позивачка вважає, що з вини відповідача вона не може отримати статус безробітної, одержувати допомогу по безробіттю і просить задовольнити її вимоги, покликаючись на ст.ст. 47 ч.1, 48 ч.4 і 235 ч.5 КзпП України.

Відповідач - сектор охорони здоров'я Міжгірської РДА позов заперечив повністю і цю позицію обгрунтував так.

Наказом № 92-к від 06.03.2017 р. скасовано наказ № 580-к від 24.11.2016 р. "Про поновлення на роботі ОСОБА_3М.". Наступного дня позивачці відправлено лист з повідомленням про отримання трудової книжки в кадровій службі відповідача. 13.03.2017 р. позивачці видано трудову книжку під особисту розписку про одержання. 12.04.2017 р. позивачка звернулась до відповідача із заявою про виправлення записів у трудовій книжці 10.05.2017 р. позивачці письмово повідомлено про відповідність записів у трудовій книжці вимогам Інструкції і 18.05.2017 р. повторно видано трудову книжку. Відповідач вважає, що затримання видачі трудової книжки мало місце з вини позивачки, а тому вона не має право на компенсацію середнього заробітку.

Залучений до участі в справі співвідповідач Міжгірська районна лікарня за клопотанням позивача, згідно ухвали Міжгірського районного суду від 19.10.2017 р., позов заперечив, а позицію обгрунтував такими ж аргументами і доводами як і відповідач - сектор охорони здоров'я Міжгірської РДА.

Оцінивши зміст позовних вимог, заперечення співвідповідачів, надані в справу докази на ствердження і спростування вимог, суд установив такі обставини.

Позивачка працювала у відповідача сестрою медичного стаціонару палатного відділення інтенсивної терапії та анастезіології (ВАІТ) з 25.06.2001 року. Відповідач наказом № 426-к від 14.07.2016 р. звільнив її з роботи за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на неї трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку. Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 16.11.2016 р. (справа № 302/701/16-ц) вирішено: позивачку поновити на попередній роботі - медичною сестрою Міжгірської райлікарні: стягнуто з сектору охорони здоров'я Міжгірської РДА середній заробіток за час вимушеного прогулу без врахування загальнообов'язкових платежів з 15.07.2016 р. по 16.11.2016 р. в сумі 6768 грн. 67 коп.. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_3 на роботі та оплати за весь час вимушеного прогулу допущено до негайного виконання. Згідно наказу № 580-к від 24.11.2016 р. керівника сектору охорони здоров'я Міжгірської РДА ОСОБА_3 поновлено на попередній посаді медичної сестри Міжгірської районної лікарні з 17.11.2016 р. з виплатою їй середнього заробітку за час вимушеного прогулу на підставі вказаного рішення. Згідно наказу № 110-0 від 25.11.2016 р. відповідач відсторонив ОСОБА_3 від роботи з 25.11.2016 р. в зв'язку з непроходженням нею чергової атестації з наданням терміну для проходження такої до 26.11.2016 р..

ОСОБА_3 атестацію не пройшла. Відповідач іншу роботу ОСОБА_3 не пропонував. Ці обставини визнані сторонами. Згідно рішення апеляційного суду Закарпатської області від 21.02.2017 р. скасовано рішення Міжгірського районного суду від 16.11.2016 р. і у позові ОСОБА_3 відмовлено. На підставі зазначеного рішення відповідач 06.03.2017 р. видав наказ № 97-к, яким скасовано наказ № 24.11.2016 р. № 580-к про поновлення на роботі ОСОБА_3, проведено відповідні записи в трудову книжку і 18.05.2017 р. позивачці видано трудову книжку наруки. В трудовій книжці позивачки є такі записи:

- № 11 від 14.07.2016 р. про звільнення з посади на підставі наказу № 426-к від 14.07.2016 р.;

- № 12 без дати про недійсність запису № 11;

- № 13 від 17.11.2016 р. про поновлення на попередній посаді (роботі) на підставі наказу № 580-к від 24.11.2016 р.;

- № 14 без дати про недійсність запису № 13 на підставі наказу № 97-к від 06.03.2016 р.;

- № 15 без дати про недійсність запису № 12 на підставі наказу № 97-к від 06.03.2017 р..

Позивачка під час розгляду справи як свідок показала, що 13.03.2017 р. вона отримала у відповідача трудову книжку і звернулась у Міжгірський РЦЗ, де працівник ОСОБА_4 пояснила їй, що за записами в трудовій книжці вона вважається працюючою і не може стати на облік як безробітна. На звернення позивачки відповідач виконав у трудовій книжці запис № 15, однак у районному центрі зайнятості їй повторно усно роз'яснили, що вона "не звільнена" на початку квітня 2017 р.

Свідки ОСОБА_4 і ОСОБА_5 (спеціаліст і керівник Міжгірського РЦЗ) показали, що весною 2017 р. (орієнтовно березень-квітень) позивачка звернулась за консультацією з приводу постановки на облік як безробітної і надала їм для огляду трудову книжку. Позивачці надано усну консультацію, щодо правильності записів у трудовій книжці за дослідженими записами № № 11-14. Натомість позивачка не наполягала на офіційній реєстрації та одержання письмової відповіді з приводу звернення, заявивши, що звернеться в службу повторно після виправлення записів у трудовій книжці. Ці свідки повідомили, що на підставі запису № 15 в трудовій книжці позивачки вона підлягає взяттю на облік з правом на отримання допомоги по безробіттю після спливу 90 днів з дня взяття її на облік як безробітної з огляду на причину звільнення з роботи.

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 19.07.2017 р. скасовано рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 19.05.2017 р. в частині задоволення позовних вимог про стягнення заробітку за затримку виконання рішення суду і відсторонення від роботи та моральної шкоди і в задоволенні позову ОСОБА_3 до сектору охорони здоров'я Міжгірської РДА про стягнення середнього заробітку за затримку виконання рішення суду і відсторонення від роботи та моральної шкоди відмовлено.

Судом також установлено, що Міжгірська районна лікарня не є належним відповідачем у справі, бо ця медична установа підпорядковується організаційно і фінансово сектору охорони здоров'я Міжгірської РДА, не має розрахункових рахунків, обслуговується центральною бухгалтерією і сектором кадрів, які підпорядковуються сектору охорони здоров'я.

Отже, належним відповідачем за вимогами позивачки, згідно положення про СОЗ Міжгірської РДА і статуту Міжгірської РЛ , довідок, - суд визнає сектор охорони здоров'я Міжгірської РДА.

Згідно рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 19.05.2017 р. суд задовольнив частково позовні вимоги ОСОБА_3 і стягнув з сектору охорони здоров'я Міжгірської РДА в користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу і відсторонення від роботи в період з 17.11.2016 р. по 18.05.2017 р. в сумі 11670 грн. 12 коп. і моральну шкоду в сумі 2000 грн.. Цим рішенням судом встановлено обставини та дано правову оцінку змісту записів у трудовій книжці № № 11-15, яка належить ОСОБА_3, а також щодо оформлення трудової книжки та її вручення із застосуванням до встановленого вимог ст. 235 ч.5 КзпП України. Натомість це рішення суду скасоване і рішенням суду апеляційної інстанції відмовлено в позові ОСОБА_3, у тому числі щодо стягнення середнього заробітку за час невручення належно оформленої трудової книжки, починаючи з 06.03.2017 р. по 18.05.2017 р..

Отже, щодо зазначеного встановлені обставини рішення суду в цивільній справі, що набрало законної сили, а тому ці обставини не доказуються в розглядуваній справі ( ст.61 ч.3 ЦПК України).

Доводи позивачки щодо неналежного оформлення трудової книжки станом на час винесення рішення (з 19.05.2017 р.) і затримання її видачі повністю спростовані відповідачем, показами свідків - працівників Міжгірського РЦЗ. Зокрема, відповідач довів, що записи у трудовій книжці здійснені згідно з інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом № 58 від 29.07.1993 р. (пп.2.2, 2.4, 2.10). Відповідач також спростував, що затримка у видачі трудової книжки позивачці, мала місце з його вини.

З обставин справи видно, що позивачка офіційно не зверталась у Міжгірський РЦЗ для взяття на облік безробітною, не наполягала на цьому, не вимагала письмових відповідей тощо.

Позивачка також після здійснення запису в трудовій книжці за № 15 повернула трудову книжку відповідачу і не бажає її отримати, по суті, без поважних причин.

Таким чином, підстав для застосування ст.ст. 235 ч.5 КзпП України, суд не встановив, бо не встановлено порушення вимог ст. 48 КзпП України з боку відповідача за обставинами , які мали місце після 18.05.2017 р. до ухвалення рішення судом у цій справі.

Судових витрат до стягнення чи повернення не має.

Керуючись ст.ст. 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення надіслати для відома відповідачу - Міжгірській районній лікарні.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в апеляційний суд Закарпатської області через райсуд протягом десяти днів з дня проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , - протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення набирає законної сили згідно з ст. 223 ЦПК України.

Суддя: ОСОБА_6