
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
06.11.2017Справа № 910/19354/17
Cуддя Грєхова О.А., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Володимир і К»
до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»
про розірвання іпотечного договору
ВСТАНОВИВ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Володимир і К» до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про розірвання іпотечного договору.
Розглянувши зазначену позовну заяву з доданими до неї документами, суд дійшов висновку про те, що вона підлягає поверненню позивачу без розгляду, з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Згідно листа Головного управління Державного казначейства України у м. Києві від 30.01.2012 № 06-08/327-1049 визначені наступні банківські реквізити для перерахування судового збору при зверненні до Господарського суду міста Києва, а саме:
ОдержувачГоловне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві)Банк одержувачаГоловне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві)ЄДРПОУ37993783МФО820019Рахунок31215206783001Код платежу22030101Призначення платежуСудовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд м. Києва (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 05379487 (суду, де розглядається справа)
У якості доказу на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, позивачем до позовної заяви б/н від 25.10.2017 додано квитанцію № 18214461 від 13.09.2017.
Як вбачається зі змісту доданої позивачем квитанції № 18214461 від 14.09.2017., у графі "Призначення платежу" зазначено: «судовий збір за позовом ООО «Владимир и К» Господ суд Од обл», у графі «Рахунок отримувача» - 21210206783008, у графі «Банк отримувача» - ГУ ДКСУ в Одеській області.
Отже, квитанція № 18214461 від 14.09.2017 не приймається судом у якості належного доказу сплати судового збору у встановленому порядку, а у суду відсутні підстави вважати, що позивач дотримався приписів п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України.
Також суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків).
У позовній заяві не вказано ідентифікаційний код (код ЄДРПОУ) сторін у відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що функціонує відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 18.11.2016 року № 3268/5 "Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.11.2016 року за № 1500/29630.
Як вбачається з п.3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
Також суд зазначає, що відповідно до правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної, зокрема, у постанові від 04.12.2012 у справі № 5/5005/7237/2012, виконання позивачем вимог процесуального законодавства, які він зобов'язаний вчиняти до подання позову, не може здійснюватися після порушення провадження у справі.
Отже, суд позбавлений права прийняти позовну заяву до розгляду, а потім зобов'язувати позивача усувати вказані недоліки.
Таким чином, позовна заява з доданими до неї документами не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню заявнику без розгляду для усунення допущених порушень.
Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
Одночасно, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 3 ст. 63 вказаного Кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Враховуючи вищевикладене та керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Володимир і К» і додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.
Звернути увагу позивача на те, що після усунення допущеного порушення, яке стало підставою повернення позовної заяви, він має право повторно звернутися з позовом до суду.
Суддя О.А. Грєхова
The court decision No. 70058077, Commercial Court of Kyiv was adopted on 06.11.2017. The procedural form is Economic, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find necessary data quickly.
This decision relates to case No. 910/19354/17. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: