
У Х В А Л А
11 жовтня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Волкова О.Ф., Прокопенка О.Б., -розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 8 червня 2017 року, постановленої у справі за його позовом до Одеської митниці ДФС про скасування рішення,
встановила:
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 8 червня 2017 року залишив без змін постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року про відмову у задоволенні позовних вимог.
Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, ОСОБА_4 подав заяву про її перегляд Верховним Судом України з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах статей 380, 485 Митного кодексу України (далі - МК), що, на думку заявника, підтверджується ухвалами Вищого адміністративного суду України від 19 травня, 24 листопада 2016 року,
27 липня 2017 року (справи №№ К/800/44992/15, К/800/8953/16, К/800/26201/16 відповідно).
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.
За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
Так, у рішенні щодо якого подано заяву, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що спірний автомобіль ввезений громадянином Болгарії
ОСОБА_6 на митну територію України як транспортний засіб особистого користування на ввезення якого надані пільги щодо сплати митних платежів, та не мав статусу транспортного засобу комерційного призначення (використання). У зв'язку із тим, що ОСОБА_4 керував цим автомобілем на підставі довіреності, яку видав ОСОБА_6, постанову митних органів про вчинення ним дій, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів, визнав законною та обґрунтованою.
В ухвалах від 19 травня та 24 листопада 2016 року, 27 липня 2017 року йдеться про відсутність складу адміністративного правопорушення відповідно за користування транспортним засобом, який поміщений в митний режим тимчасового ввезення на митну територію України, отриманим як гуманітарна допомога для подальшої передачі інвалідам та автомобілем ввезеним в режимі тимчасового ввезення на строк до одного року зі звільненням від оподаткування через відсутність обставин використання такого автомобіля в інших цілях, ніж у зв'язку з яким було надано пільги щодо сплати митних платежів.
З наведеного випливає, що рішення суду касаційної інстанції, додані на обґрунтування заяви, ухвалені цим судом за інших фактичних обставин справ, а отже не підтверджують наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Оскільки заява ОСОБА_4 є необґрунтованою, у допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.
З огляду на вкладене, керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України,
ухвалила:
Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до Одеської митниці ДФС про скасування рішення для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від
8 червня 2017 року.
Суддя-доповідач М.І. Гриців
Судді: О.Ф. Волков
О.Б. Прокопенко
The court decision No. 69973980, Supreme Court (until 15.12.2027 - Supreme Court of Ukraine) was adopted on 11.10.2017. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find necessary data conveniently.
This decision relates to case No. 521/186/16-а. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: