Court ruling № 69853063, 20.10.2017, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20 жовтня 2017 року Справа № 915/90/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:головуючого, суддіСтратієнко Л.В.суддівКарабаня В.Я., Кондратової І.Д., розглянувши касаційну скаргу державного підприємства "Дослідне господарство "Зорі над Бугом" Науково-Виробничого центру "Соя" Національної Академії аграрних наук Українинарішення Господарського суду Миколаївської області від 07 березня 2017 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12 червня 2017 рокуу справі№ 915/90/17за позовом приватного акціонерного товариства "Полтавське хлібоприймальне підприємство"додержавного підприємства "Дослідне господарство "Зорі над Бугом" Науково-Виробничого центру "Соя" Національної Академії аграрних наук Українипро стягнення 6 342,92 грн

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Дослідне господарство "Зорі над Бугом" Науково-Виробничого центру "Соя" Національної Академії аграрних наук України подало касаційну скаргу на рішення Господарського суду Миколаївської області від 07 березня 2017 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12 червня 2017 року.

Відповідно до ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Статтею 105 ГПК України передбачено, що постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Відповідно до ч. 3 ст. 50 ГПК України перебіг процесуального строку, обчислюваного місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.

Частинами 2, 3 ст. 51 ГПК України встановлено, що строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку, а у випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.

Оскаржувана відповідачем постанова Одеського апеляційного господарського суду була прийнята 12 червня 2017 року, а тому останнім днем касаційного оскарження було 03 липня 2017 року (02 липня 2017 року (неділя) - неробочий день).

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Вищого господарського суду України від 05 липня 2017 року апеляційну скаргу відповідачу було повернуто йому без розгляду на підставі п. п. 2, 3 ст. ст. 1113 ГПК України.

11 липня 2017 року ДП "Дослідне господарство "Зорі над Бугом" Науково-Виробничого центру "Соя" Національної Академії аграрних наук України повторно звернулось з касаційною скаргою на вказані судові акти (про що свідчить відбиток поштового штемпеля на конверті), однак при подачі цієї скарги не врахувало, що строк на касаційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 07 березня 2017 року та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 12 червня 2017 року ним було пропущено.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Частиною 1 ст. 53 ГПК встановлено, зокрема, що за заявою сторони господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Клопотання (заява) про відновлення строку з огляду на приписи статті 53 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку. При цьому своєчасне (у межах встановленого строку) подання первісної скарги і невідкладне усунення скаржником недоліків, які стали причиною повернення останньої, враховуються судом у вирішенні питання про відновлення строку подання скарги разом з іншими обставинами, на які посилається скаржник у зазначеному клопотанні.

Проте, відповідач, звертаючись до Вищий господарський суд України з пропуском строку на касаційне оскарження вказаних судових актів не заявив відповідного клопотання (заяви). Посилання його в касаційній скарзі на ст. 110 ГПК України ніяким чином не змінює порядку обчислення строку, встановленого законом, на оскарження судових рішень у суді касаційної інстанції, а стаття ст. 110 ГПК України не є тією статтею на підставі якої суд може відновити пропущений строк.

Також, відповідачем не було додано до касаційної скарги належних доказів надіслання її копії позивачу, оскільки з доданої до касаційної скарги копії квитанції ф. № 1/503 не вбачається, що ця скарга надсилалась на адресу позивача і останній був повідомлений про звернення відповідача до касаційного суду з цією скаргою.

Крім того, ухвалою Вищий господарський суд України від 05 липня 2017 року відповідачу уже вказувалось на те, що засобом підтвердження відправлення копії касаційної скарги є оригінал поштової квитанції про прийняття поштових відправлень, засвідчена копія списку або виписка зі списку у формі, встановленій поштовими правилами, з посиланням на номер і дату поштової квитанції, яка видана в підтвердження прийняття поштового відправлення за вказаною адресою, розписки, інші документи, які підтверджують виконання стороною її зобов'язань в таких діях.

Оскільки відповідачем не було належним чином дотримано вимог ст. 111 ГПК України при подачі цієї касаційної скарги, то колегія суддів приходить до висновку про повернення відповідачу касаційної скарги на підставі п. п. 3, 5 ст. 1113 ГПК України.

Керуючись п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу на рішення Господарського суду Миколаївської області від 07 березня 2017 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12 червня 2017 року у справі № 915/90/17 повернути державному підприємству "Дослідне господарство "Зорі над Бугом" Науково-Виробничого центру "Соя" Національної Академії аграрних наук України.

Головуючий, суддя Л. СтратієнкоСуддя В. КарабаньСуддя І. Кондратова