Court ruling № 69842187, 25.10.2017, Kirovskyi District Court of Dnipropetrovsk City

Справа № 203/3617/17

Провадження № 2-з/0203/97/2017

УХВАЛА

25 жовтня 2017 року суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Католікян М.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, зацікавлені особи – Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_4 Аваль», Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_5 МКБ» ,

у с т а н о в и в:

03 жовтня 2017 року заявниця звернулась до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області, зацікавлені особи – Департамент ДВС Міністерства юстиції України, Відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ПАТ «ОСОБА_4 Аваль», ПАТ «ОСОБА_5 МКБ».

25 жовтня 2017 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення цієї скарги шляхом накладення арешту на об’єкт нерухомого майна: виставочний салон непродовольчих товарів літ. А-2 поз. 101-108, 201-211, загальною площею 611,6 кв.м, сходи літ. а; огорожі та споруди №1-4; мостіння І, який розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 1А та заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо зазначеного об’єкту.

Відповідно до ст.ст. 151, 152 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається у спосіб, визначений ЦПК та про який клопочуть такі особи на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, ризик чого має бути підтвердженим достатніми фактичними даними.

За вимогами ч.2 ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позовну повинно бути зазначено причини, у зв’язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи від 07.02.2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» передбачено, що при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вживати заходів забезпечення скарги ( аналогічно забезпечення позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення, тощо, оскільки зазначене не є повноваження суду, є виключно повноваження державного виконавця, яке може бути оскаржене до суду.

Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Крім цього, Пленум Верховного Суду України у пункті 4 своєї постанови від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз’яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам.

Разом з тим, звертаючись с заявою про забезпечення скарги шляхом накладення арешту на об’єкт нерухомого майна: виставочний салон непродовольчих товарів літ. А-2 поз. 101-108, 201-211, загальною площею 611,6 кв.м, сходи літ. а; огорожі та споруди №1-4; мостіння І, який розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 1А та заборону вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо даного нерухомого майна, заявником не доведено перед судом наявність підстав для забезпечення скарги у спосіб про який вона клопотала та вжиття заходів забезпечення скарги взагалі, що є підставою для залишення заяви про забезпечення скарги без задоволення.

Керуючись ч. 8 ст. 153 ЦПК України, суддя,

у х в а л и в:

Заяву про забезпечення скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, зацікавлені особи – Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_4 Аваль», Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_5 МКБ» залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подано протягом п’яти днів з дня її проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд міста Дніпропетровська. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя М.О. Католікян