Справа №2-722/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 вересня 2009 року. Рахівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого – судді Тулик І.І..
при секретарі – Шемота М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів справу за позовом
ОСОБА_1
до
ОСОБА_2
про
збільшення розміру аліментів
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів. У заяві зазначила, що вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який між ними розірвано Рахівським районним відділом реєстрації актів цивільного стану, про що що зроблено відповідний запис за №02 від 03.01.2005 року. Від шлюбу народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На підставі рішення Рахівського районного суду від 08 листопада 2004 року відповідач зобов’язаний сплачувати аліменти по 50 гривень щомісячно на утримання дитини до досягнення сином повноліття. В даний час позивачка не має постійного місця роботи, перебуває на обліку у пошуку роботи у районному центрі зайнятості, індивідуальною чи підприємницькою діяльністю не займається, внаслідок чого сім’я перебуває у важкому матеріальному становищі, у зв’язку з цим значно погіршилося матеріальне становище сім’ї після прийняття судом рішення про стягнення аліментів з відповідача. У зв’язку з цим позивачка просить збільшити розмір аліментів, які стягуються на підставі рішення Рахівського районного суду від 08 листопада 2004 року з ОСОБА_2 на користь позивачки на утримання сина ОСОБА_3, встановивши їх на рівні 1/4 всіх видів заробітку відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку до досягнення сином повноліття.
В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримала, на задоволенні позову наполягає.
ОСОБА_2, допитаний в порядку окремого судового доручення Сарненським районним судом Рівненської області, позов не визнав, оскільки він дитини зовсім не бачить. Пояснив, що він проживає з батьками та одружений, однак дітей від цього шлюбу не має.
Заслухавши позивачку та дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.
Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який між ними розірвано, про що відділом реєстрації актів цивільного стану Рахівського РУЮ Закарпатської області зроблено відповідний актовий запис за №02 від 03 січня 2005 року.
З свідоцтва про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1.
У відповідності до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Як вбчається з довідки виданої виконавчим комітетом Чорнотисянської сільської ради №613 в 26.05.2009 року та з акту обстеження матеріально-побутових умов проживання, складеного депутатом Чорнотисянської сільської ради, ОСОБА_1 має на утриманні сина ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_2. Позивачка проживає в будинку батьків, власного житла не має, ніде не працює та жодних доходів не отримує.
Відповідно до рішення Рахівського районного суду від 08 листопада 2004 року, відповідач зобов’язаний сплачувати аліменти в користь позивачки на утримання сина ОСОБА_3 по 50 гривень, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
У відповідності до ст.192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану.
За таких обставин, врахувавши конкретні обставини справи, а саме те, що відповідач будучи батьком неповнолітньої дитини: ОСОБА_4 зобов’язаний до сплати аліментів на його утримання щомісячно по 50 гривень, яка є недостатньою для покриття матеріальних витрат на утримання сина, позивачка в даний час ніде не працює, жодних доходів не отримує, проживає у важких умовах, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення. Не визнання відповідачем позову з посиланням на те, що він не бачить дитину, не може бути взято судом до уваги, оскільки утримання та виховання дитини є обов’язком батьків, встановленим Сімейним кодексом України.
У відповідності до ст.88 ЦПК України, судовий збір на користь держави в сумі 51 гривню та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді також підлягають до стягнення з відповідача.
Керуючись ст.ст.10,58,60,212,213,223 Цивільного процесуального кодексу України, 180-183, 192 Сімейного кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5, в користь ОСОБА_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_6, аліменти на утримання сина ОСОБА_4 – ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі по 1/4 частині зі всіх видів заробітку відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму доходів громадян, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 51 гривню судового збору та 120 гривень витрат на інформаціно-технічне забезпечення розгляду справи в суді на рахунок 31214259700211, назва рахунку 22050000, код ОКПО 22108293, банк отримувача ГУДКУ у Закарпатській області, МФО 812016.
Виконавчий лист №2-1079/2004 виданого Рахівським районним судом 08 листоаада 2004 року про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 щомісячно по 50 гривень – відізвати та анолювати.
На рішення може бути подано заяву про апеляційне оскарження у судову палату з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: Тулик І.І.
The court decision No. 6979939, Rakhiv District Court of Zakarpattia Oblast was adopted on 15.09.2009. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find key data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important data easily.
This decision relates to case No. 2-722. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: