Court decree № 69792952, 24.10.2017, Ternopilskyi City-Raion Court of Ternopil Oblast

У Х В А Л А

24.10.2017 Справа №607/13127/17

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Сливка Л.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до будинковового комітету Мрія м. Тернополя про визнання права власності на приміщення загального користування, що є у спільній сумісній власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 Р подав до суду позовну заяву до відповідача будинковового комітету Мрія м. Тернополя , в якій просить визнати за ним право власності на приміщення загального користування: кухню VII площею 11,6 кв.м., санвузол VIIІ площею 4,2 кв. м., ІХ площею 1,3 кв.м., Х площею, 1, 4 кв.м. у будинку №6 по вулиці Гайова в м. Тернополі.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку, що даний позов підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.

Відповідно до ст. 119 ЦПК України позовна заява має містити відомості, передбачені пунктами 1-7 частини другої зазначеної статті, та відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі.

Всупереч зазначених вимог, позивачем не зазначено поштові індекси та номери засобів зв'язку сторін.

Положеннями п. 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України встановлено, що у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності - дійсною вартістю нерухомого майна.

Відповідно до розяснень Пленуму Верховного Суду України, наданих у п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах від 17 жовтня 2014 року, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно визначається з урахуванням вартості спірного майна. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача.

Однак, до позовної заяви не долучено документ, який підтверджував би вартість спірного майна.

Згідно із вимогами п.п.1 п. 1ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму, тобто 640 гривень та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму, тобто 8000 гривень.

Відтак, сума судового збору, яка підлягає до сплати має становити 1 відсоток ціни позову з урахуванням дійсної вартості нерухомого майна.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Однак, у вказаній позовній заяві не зазначено, якими діями відповідача будинкового комітету Мрія порушені права позивача.

Згідно п. 5-6 ч.2 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Натомість позивачем не чітко викладені обставини на обґрунтування позовних вимог, а також не зазначено доказів на підтвердження доказів, зокрема того, що у нього немає іншого виходу оформити право власності на приміщення спільного користування не інакше як шляхом звернення до суду з позовною заявою.

Як вбачається із долучених до позовної заяви копій документів, будинок №6, що знаходиться по вул. Гайова в м. Тернополі, є гуртожитком, який належить ВАТ Тернопільське АТП 16154.

Чинним законодавством визначено процедуру оформлення права власності на приміщення у гуртожитках.

Згідно Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства №396 від 16 грудня 2009 року, приватизація квартир (будинків), жилих приміщень в гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд (далі - орган приватизації). Передача квартир (будинків), жилих приміщень в гуртожитках які на момент набрання чинності Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" ( 500-17 ) перебували у комунальній власності, кімнат у комунальних квартирах у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Пунктом 7 Постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції передбачено, що позовна заява за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У звязку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Однак, у вказаному позові позивач не зазначив доказів на підтвердження звернення його до компетентних органів з питання отримання дозволу на оформлення права власності на приміщення загального користування, що є у спільній сумісній власності та відмови вказаних органів у наданні дозволу на оформлення права власності. За таких обставин, позивачу необхідно надати суду докази його звернення до компетентних органів.

Згідно ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 119 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Враховуючи вищенаведені обставини, суддя вважає, що дану позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу пятиденний термін з дня отримання копії ухвали суду для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 119, 121 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до будинковового комітету Мрія м. Тернополя про визнання права власності на приміщення загального користування, що є у спільній сумісній власності залишити без руху, надавши позивачу пятиденний термін з дня отримання копії ухвали судді для усунення вказаних недоліків.

У випадку невиконання вказаних вимог у встановлений строк, заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

СуддяОСОБА_2