ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
________________
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
04.12.09 № 05-5- 22 / 32823
Суддя , розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірем - Центр"
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості 112 985,40 грн
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості за відвантажений товар в розмірі 66906, 21 грн., штрафу за несвоєчасне виконання грошових зобовязань в розмірі 7996, 62 грн., 3% річних за 2007р. 2009р. в розмірі 4727, 86 грн., інфляційних збитків в розмірі 31914, 26 грн..
Ухвалою суду від 19.10.2009р. № 05-5-22/30522 позовну заяву ТОВ «Полірем-Центр»повернуто без розгляду. В силу положень ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку, після усунення вказаних недоліків .
Як вбачається з повторно поданих на розгляд суду матеріалів, недоліки про які зазначалось в ухвалі позивачем не усунуті, здійснено донарахування інфляційних збитків, перерахунок 3% річних згідно 9 (девяти) графіків, у звязку з чим повторно викладається наступне.
Згідно ч. 3, 5 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми, порушено правила поєднання вимог або в одній позовній заяві обєднано кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме зясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Згідно п. 5 частини другої статті 54 ГПК України позовна повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, законодавство на підставі якого подається позов.
Подана до суду позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку суми штрафних санкцій, заявлених до стягування, у позовній заяві зазначено про наявність заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 66906, 21 грн. однак виходячи з якого періоду прострочення було визначено вказаний розмір боргу у заяві не зазначено, подані позивачем розрахунки штрафних санкцій здійснені за хронологію подій щодо сум поставки, заборгованості у відповідному періоді, кількості днів прострочення, часткового погашення боргу та нарахування за відповідний період інфляційних збитків та трьох процентів річних, що в свою чергу не може вважатись обґрунтованим розрахунком сум що стягуються в розумінні наведених положень кодексу.
З доданих до позову розрахунків неможливим є визначення щодо яких саме поставок товарів за відповідними накладними із визначенням строку виконання зобовязання по оплаті поставленого товару за кожною накладною визначено відповідну суму штрафних санкцій (штрафу, 3% річних та інфляційних збитків), не зазначено кількості днів прострочення за такими накладними з урахуванням часткової оплати, що призводить до зменшення суми на яку нараховуються штрафні санкції.
Згідно зі ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
В позовній заяві обєднано кілька вимог, а саме: 1) вимога про стягнення заборгованості що виникла з договору № 81 від 03.01.2007р.; 2) вимога про стягнення заборгованості за договором поставки № 77 від 03.01.2008р..
У позовній заяві позивач зазначає, що предмети договорів поставок одні й ті ж самі, відповідачем є одна і та ж особа, а заборгованість переходить з року в рік що є підставою поєднання цих вимог, однак в даному випадку сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, заявлені вимоги щодо стягнення заборгованості не повязані підставою їх виникнення. При вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо виконання кожного договору у відповідності до умов визначених у договорі, вказані договори не є ідентичними та визначають різні строки проведення оплати тощо.
Як про те зазначено у п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 29.12.1976 № 11 «Про судове рішення»обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини , які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Таким чином під час розгляду справи підлягають встановленню обставини щодо виконання відповідачем двох договорів, а те що предмети договорів поставок є однаковими не є обставиною яка необхідна для встановлення факту наявності заборгованості відповідача за двома договорами, факту прострочення тощо, оскільки в даному випадку зясуванню підлягають саме кількість поставленого товару за кожним договором , сума коштів отриманих в якості розрахунку за товар поставлений за кожним договором , необхідно зясувати також чи відповідають дійсності та підтверджуються відповідними доказами вимоги що виникли з договорів з урахуванням настання строку виконання зобовязання (порядок розрахунків за договорами (розділ 4 договорів) не є однаковим ), необхідним є також визначення строку дії кожного договору із визначенням в межах якого договору були поставлені товари згідно представлених документів, яка сума заборгованості по кожному договору є несплаченою, встановити чи є обставини на які зроблені посилання на наявну суму заборгованості підставою вважати їх такими що виникли при виконанні відповідного договору, в якій частині, а також визначити період допущеного прострочення в оплаті виходячи з умов договорів що передбачають строк настання виконання зобовязання в оплаті. Ненадання судом оцінки цим та іншим обставинам (строку позовної давності за кожним договором) стало підставою для скасування судом касаційної інстанції судового рішення у справі 22/70 з направленням справи на новий розгляд внаслідок чого спір між сторонами вказаного спору не вирішений судом ще з серпня 2008р. та ін..
Як про те зазначено у коментованій статті Господарського процесуального кодексу (ст. 58 ГПК України) господарському суду не надано права роз'єднати поєднані в одне провадження позовні вимоги.
Якщо суд, вирішуючи питання про прийняття справи до розгляду, встановить, що порушено правила поєднання вимог чи об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, він відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Навіть у випадку коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Окрім того, позивач жодним чином не позбавлений права звернутись про стягнення з відповідача заборгованості по договору поставки № 77 від 03.01.2008р. з урахуванням усіх нарахованих штрафних санкцій за допущені прострочення в оплаті що виникло з цього договору, про стягнення заборгованості що виникла з договору № 81 від 03.01.2007р. з окремими позовами, які у встановленому порядку мають бути розглянуті Господарським судом міста Києва.
Наведені порушення є підставою для повернення позовних матеріалів без розгляду з підстав передбачених п. 3, 5 ст. 63 ГПК України.
Повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку, після усунення вказаних недоліків.
Керуючись п. 3, 5 частини першої ст. 63 ГПК України, господарський суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні матеріали Товариства з обмеженою відповідальністю «Полірем-Центр»повернути без розгляду.
Повернути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полірем-Центр»(01133, м. Київ, бул. Лесі Українки 26, п/р 26002401085040 в Київській Регіональній Дирекції «Райффайзен Банк Аваль»МФО 322904, ідент. код 30574719) державного мита в розмірі 1115, 45 грн. (одну тисячу сто п'ятнадцять гривень 45 копійок) сплаченого згідно платіжного доручення № 1640 від 10.11.2009р., та 325 грн. (триста двадцять пять гривень) сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно платіжного доручення № 1641 від 10.11.2009р..
Суддя Р.І. Самсін
The court decision No. 6939799, Commercial Court of Kyiv was adopted on 04.12.2009. The procedural form is Economic, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find necessary data quickly.
This decision relates to case No. . Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: