Court ruling № 69255673, 02.10.2017, Rivne District Administrative Court

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

02 жовтня 2017 року РівнеСправа № 817/1459/17

Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Недашківська К.М., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про зобов'язання вчинення певних дій, та перевіривши на предмет відповідності позовної заяви вимогам статей 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВСТАНОВИВ:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі іменується - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд зобов'язати відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва позивачу за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, на території Великожитинської сільської ради Рівненського району площею 0,1091 га кадастровий номер НОМЕР_1; зобов'язати відповідача передати позивачу у власність земельну ділянку площею 0,1091 га кадастровий номер НОМЕР_1.

За результатами перевірки матеріалів адміністративного позову в порядку статті 107 КАС України, суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 КАС України.

Відповідно до частини 3 статті 106 КАС України, до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі іменується - Закон України №3674-VI).

За приписами частини 1 статті 4 Закону України №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України №3674-VI передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з абзацом другим частини 3 статті 6 Закону України №3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 26.12.2016 №1801-VIII установлено з 01.01.2017 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 1600 грн. 00 коп. на одну особу.

Прохальна частина адміністративного позову містить дві позовні вимоги, тому при зверненні до суду з позовною заявою позивач повинен був сплатити суму судового збору у розмірі 1280 грн. 00 коп. (дві позовні вимоги немайнового характеру).

Таким чином, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів сплати судового збору.

Так, при оформленні позовної заяви позивач зазначив, що долучив до позову докази сплати судового збору. Однак, судом встановлена відсутність даного доказу, що підтверджується складеним працівниками відділу документального забезпечення (канцелярії) Актом про відсутність вкладень у конверті (пакеті) №81 від 02.10.2017.

Відповідно до частини 5 статті 106 КАС України, якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Поданий до суду адміністративний позов підписаний представником за дорученням ОСОБА_2., проте в позовній заяві не зазначено поштової адреси представника, а також номеру засобу зв'язку, адреси електронної пошти, якщо такі є.

Окрім того, пунктом 5 частини 1 статті 107 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

За приписами частини 1 статті 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Зазначеною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.

Нормами частини 1 статті 99 КАС України закріплено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 статті 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить зобов'язати відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва, який був погоджений Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області 26.10.2015.

Відповідно до частини 9 статті 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Частиною 10 статті 118 ЗК України передбачено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Однак, до позовної заяви позивач не долучив докази на підтвердження того, коли саме проект землеустрою був переданий на затвердження відповідачу, коли ОСОБА_1 дізнався про залишення клопотання без розгляду чи про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність відповідачем. Тому, дана обставина унеможливлює встановлення судом часу, коли позивач дізнався про те, що його право порушено.

Тому, на підставі наявних матеріалів адміністративного позову суд позбавлений можливості з'ясувати точну дату, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, і відповідно чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом, у разі пропущення строку звернення до суду - чи є підстави для визнання причин пропуску поважними.

Крім того, позивачем при поданні адміністративного позову подано клопотання про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу приймати рішення (накази), спрямовані на відведення земельної ділянки площею 0,1091 га кадастровий номер НОМЕР_1 у власність, користування (і тому числі оренду) та надання дозволу на складання документації із землеустрою відносно вказаної ділянки, крім прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва ОСОБА_1 за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Великожитинської сільської ради Рівненського району площею 0,1091 га кадастровий номер НОМЕР_1 та передачі земельної ділянки площею 0,1091 га кадастровий номер НОМЕР_1 у власність ОСОБА_1.

Суд зазначає, що частиною першою статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Разом з тим, статтями 47, 50 Кодексу адміністративного судочинства України визначено позивача стороною адміністративного процесу, що є процесуальною особою, яка бере участь у справі. Відтак, процесуальний статус позивача особа набуває у рамках адміністративного провадження.

Виходячи з положень Кодексу адміністративного судочинства України, безумовною передумовою для звернення до суду з клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову є відкриття судом провадження у справі, в якій позивач просить вжити відповідні заходи. Розгляд заяви про забезпечення позову в порядку статей 117, 118 Кодексу адміністративного судочинства України можливий лише після відкриття провадження у справі.

Однак, враховуючи те, що на момент подання до суду клопотання ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову, питання про відкриття провадження у справі суддею не вирішено, а позовна заява залишається без руху, тому на даний момент клопотання про забезпечення позову не підлягає розгляду.

Крім того, суддя зазначає, що відповідно до підпункту 6 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Однак, позивач не сплатив суду судового збору за подання заяви про забезпечення позву в розмірі 480 грн.

Згідно з частиною 1 статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом фактичного надання суду: позовної заяви з зазначенням імені представника, його поштової адреси, а також номера засобу зв'язку, адреси електронної пошти, якщо такі є; доказів сплати суми судового збору у розмірі 1280 грн. 00 коп. за подання адміністративного позву та у розмірі 480 грн. 00 коп. за подання заяви про забезпечення позову (оригінали платіжних документів) (перерахування коштів здійснюється за наступними реквізитами: отримувач коштів: УДКСУ у м. Рівному (м. Рівне) 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38012714 ; банк отримувача: ГУ ДКСУ у Рівненській області; код банку отримувача (МФО) 833017; рахунок отримувача: 31211206784002; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: судовий збір, за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Рівненський окружний адміністративний суд), або ж доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору; доказів на підтвердження того, коли саме позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів та обов'язків; доказів на підтвердження дотримання строків звернення до адміністративного суду або зазначення причин пропуску строку звернення до суду.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про зобов'язання вчинення певних дій - залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної зави до 17 жовтня 2017 року .

Роз'яснити ОСОБА_1, що згідно з пунктом 1 частини 3 статті 108 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо, зокрема, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Копію даної ухвали надіслати ОСОБА_1.

Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то в 5-денний строк з дня отримання цією особою копії ухвали) апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.М. Недашківська