Court ruling № 69210644, 28.09.2017, Busk District Court of Lviv Oblast

Єдиний унікальний номер №440/15/17

Провадження № 2/440/1011/2017

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

28 вересня 2017 року

Суддя Буського районного суду Львівської області Журибіда Б.М., перевіривши матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» про визнання кредитного договору № 13-002378-01 від 24.09.2013 року та додаткові угоди до нього, недійсними, -

в с т а н о в и в:

В провадженні судді Буського районного суду Львівської області перебуває цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Енергобанк» ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ОСОБА_1 27.09.2017 року подав до суду означену позовну заяву. При цьому, всупереч ст. 119 ЦПК України, не сплатив судовий збір, посилаючись на ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», яка зазначає що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що повязані з порушенням їх прав.

Відповідно до частини першої статті 79 ЦПК України, частини першої статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України, частини першої статті 44 Господарського процесуального кодексу України судовий збір є складовою судових витрат.

За загальними правилами цивільного судочинства (статті 79, 119, 297, 328, 358 ЦПК України) судовий збір належить до судових витрат, які несуть суди усіх рівнів, коли розглядають позовну заяву, апеляційну, касаційну скаргу чи заяву про перегляд судових рішень Верховним Судом України.

Обовязок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір це процесуальний обовязок, визначений нормами процесуального права.

При оплаті судового збору спеціальним законом, який регламентує це питання є Закон України «Про судовий збір». Всі інші закони, які передбачають пільги або нульову ставку із сплати судового збору, в тому числі ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» за думкою ВСУ є загальними, тому їх не слід застосовувати (Постанова ВСУ від 30.11.2016 року № 6-1121цс16).

Ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» не передбачає як виняток права не платити судовий збір за подання споживачем позову. Отже, ВСУ цією постановою застосував ст. 5 даного закону як пріоритетну та зобов»язав споживачів все ж таки сплачувати судовий збір на загальних підставах.

Отже, у контексті визначення розміру судового збору за подання заяви, ставка має визначатися за розмірами ставок, встановленими ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» на момент пред»явлення відповідної заяви, без пільг, визначених ст. 5 цього закону.

Дані недоліки унеможливлюють розгляд справи.

Згідно вимог ч. 1 ст. 121 ЦПК України, вважаю за необхідне залишити дану позовну заяву без руху, надавши позивачу час для усунення вище зазначених недоліків (сплати судового збору).

Керуючись ст. 121 п.1 ЦПК України,-

у х в а л и в :

зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» про визнання кредитного договору № 13-002378-01 від 24.09.2013 року та додаткові угоди до нього, недійсними - залишити без руху.

Надати позивачу термін до 09.10.2017 року усунути, зазначені в описовій частині ухвали, недоліки.

В іншому випадку заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Суддя Б. М. Журибіда