Court ruling № 69170164, 06.09.2017, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

06 вересня 2017 року м. Київ К/800/24441/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Усенко Є.А., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Техімпекс Україна» (далі - ТОВ «Техімпекс Україна»)

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2016

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017

у справі № 804/5921/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техімпекс Україна»

до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.07.2017 касаційна скарга ТОВ «Техімпекс Україна» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017 у справі № 804/5921/16 залишена без руху як така, що подана без дотримання вимог частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: до касаційної скарги не додано копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.

У межах строку, встановленого зазначеною ухвалою, ТОВ «Техімпекс Україна» усунено недоліки касаційної скарги: надано копію оскаржуваної ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017, у задоволенні позову ТОВ «Техімпекс Україна» про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 05.08.2016 № 4732/10/04-36-12-04-19 та про зобов'язання видати нову індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків суду - відмовлено.

Судові рішення вмотивовані тим, що в судовому процесі встановлено, що висновки індивідуальної податкової консультації ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 05.08.2016 № 4732/10/04-36-12-04-19, наданої у відповідь на запит позивача щодо застосування пункту 287.6 статті 287 Податкового кодексу України при вирішенні питання про звільнення платника земельного податку від обов'язку сплатити податок у разі відсутності зареєстрованого права власності на земельну ділянку, відповідають нормам чинного законодавства, з огляду на те, що Дніпропетровською міською радою, до відання якої належить вирішення питання справляння плати за землю, прийнято рішення від 15.07.2015 № 3/65 «Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 № 5/6 «Про місцеві податки і збори на території міста»», в додатку № 2 до якого встановлено, в тому числі ставки оподаткування земельних ділянок (3 відсотка від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, за винятком земельних ділянок, ставка податку за які справляється у розмірі, визначеному пунктами 1.3-1.5 цього додатка), які використовуються юридичними особами у разі переходу права власності на будівлі, споруди (їх частини), але право власності на які або право оренди яких у встановленому законодавством порядку не оформлено. Судами зроблено висновок, що право користування земельною ділянкою переходить до нового власника об'єктів нерухомості, розташованих на земельній ділянці, силу норм Податкового кодексу України, Земельного кодексу України та Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим з моменту державної реєстрації права власності на майно у нового власника виникає обов'язок сплачувати плату за землю.

За правилами пункту 287.6 статті 287 Податкового кодексу України (ПК) (у редакції, чинній до 01.01.2015) при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 ПК місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги щодо скасування судових рішень першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового про задоволення позову в повному обсязі, ТОВ «Техімпекс Україна» посилається на положення пункту 287.6 статті 287 ПК (у редакції з 01.01.2015), якими встановлено, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

При цьому позивач зазначає, що при постановленні рішень судами не враховано вимоги статті 125 Земельного кодексу України, відповідно до якої право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, що виключає обов'язок ТОВ «Техімпекс Україна» вносити плату за землю.

За правовими позиціями, висловленими Верховним Судом України у постанові від 08.06.2017 у справі № 21-804а16 та постанові від 12.09.2017 у справі № 2а-10596/12/2670, до нового власника об'єкта нерухомості переходить і встановлений податковим законом обов'язок зі сплати податку за земельну ділянку, на якій розташоване набуте ним майно.

Так, Верховним Судом України вказано, що у розумінні положень підпунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1, пункту 269.2 статті 269, підпунктів 270.1.1, 270.1.2 пункту 270.1 статті 270, пункту 287.7 статті 287 ПК платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов'язок щодо сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.

Якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

В судовому процесі встановлено, що відповідно до поданих позивачем податкових декларацій по земельному податку за 2014, 2015 роки за ТОВ «Техімпекс Україна» значиться дві земельні ділянки на підставі права власності на нерухоме майно (реєстраційні документи від 08.11.2010: САС № 376695 та САС № 376696).

Суди попередніх інстанцій правильно застосували наведені вище норми, зробивши висновок, що відповідач надав законну та обґрунтовану податкову консультацію від 05.08.2016 № 4732/10/04-36-12-04-19 та правомірно роз'яснив позивачу щодо звернення до ДП «Центр державного земельного кадастру» для отримання довідки про нормативну грошову оцінку землі з метою правильного обчислення суми податкового зобов'язання з плати за землю.

ТОВ «Техімпекс Україна» не наводить доводів на спростування правильності висновків судів щодо встановлених обставин у справі, що вимагало б перевірки матеріалів справи.

Згідно з пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Керуючись статтею 102, пунктом 5 частини 5 статті 214, частиною 6 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Техімпекс Україна» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017 у справі № 804/5921/16.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційну скаргу залишити у суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та з підстав, визначених статтями 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

Вищого адміністративного

суду України Є.А. Усенко