Court ruling № 68981047, 19.09.2017, Bahliskyi District Court of Dniprodzerzhynsk City

№ 207/435/17

№ 4-с/207/4/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2017 року м. Камянське .

Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі головуючого судді Скиби С.А. , при секретареві Крупновій І.М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Камянське справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 , заінтересована особа ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця , у якій просив визнати дії державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції в Дніпропетровській області від 7 вересня 2015 року ОСОБА_2 про накладання арешту на все майно та заборони на його відчуження неправомірними , скасувати постанову про накладання арешту на все майно та заборони на його відчуження від 7 вересня 2015 року та зняти арешт з майна та заборону його відчуження, оскільки згідно рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 25 квітня 2014 року з нього стягуються аліменти у розмірі 1/3 частини заробітку на утримання малолітньої доньки . У жовтні 2015 року дізнався , що 7 вересня 2015 року державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції в Дніпропетровській області накладено арешт на все майно та заборону на його відчуження. Вважає дії державного виконавця неправомірними , оскільки не має заборгованості по сплаті аліментів .

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заявлену скаргу підтримав та пояснив , що у вересні 2015 року на його майно було накладено арешт Кіровським ВДВС по заяві його колишньої дружини у звязку із заборгованістю по аліментам, але дізнався про це лише у жовтні 2015 року. На теперішній час погасив заборгованість у повному обсязі . Звертався із заявою про зняття арешту з майна, але йому було відмовлено .

Заінтересована особа ОСОБА_3 заявлену скаргу не визнала і пояснила, що у ОСОБА_1 була заборгованість по аліментам , тому вважає дії державного виконавця правомірними .

Представник заінтересованої особи ОСОБА_4 заявлену скаргу не визнав і пояснив, що ОСОБА_1 у 2016 році звертався до суду з такою скаргою і йому було відмовлено . Вважає дії державного виконавця законними .

Представник заінтересованої особи Центрального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області у судове засідання не явився , надав свої заперечення на скаргу , тому суд вважає можливим розглянути справу у його відсутність .

Представник заінтересованої особи Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області у судове засідання не явився , письмово просив розглядати справу у його відсутність .

Суд , вислухавши пояснення заявника , заінтересованої особи та її представника , вивчивши матеріали справи , вважає , що у задоволенні вимог необхідно відмовити з наступних підстав .

У судовому засіданні встановлено , що згідно рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 25 квітня 2014 року з заявника ОСОБА_1 стягуються аліменти у розмірі 1/3 частини заробітку на утримання малолітньої доньки на користь ОСОБА_3 ( а.с. 7 ) . Згідно постанови державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції в Дніпропетровській області ОСОБА_2 від 7 вересня 2015 року накладено арешт на все майно ОСОБА_1 та заборону на його відчуження у межах суми звернення стягнення 18825,79 гривень ( а.с. 100 ).

Згідно ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV

державний виконавець обчислює розмір заборгованості із сплати аліментів , складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувачу і боржнику .

Згідно ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури , закінчення виконавчого провадження за рішенням суду , винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат , повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій) , повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі) , який його видав , арешт, накладений на майно боржника , знімається , скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення , а також провадяться інші дії , необхідні у звязку із завершенням виконавчого провадження .

Згідно ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою , якщо вважають , що рішенням , дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення , ухваленого відповідно до цього Кодексу , порушено їх права чи свободи .

Згідно ст. 385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня , коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод .

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини , встановлені судовим рішенням у цивільній , господарській або адміністративній справі , що набрало законної сили , не доказуються при розгляді інших справ , у яких беруть участь ті самі особи або особа , щодо якої встановлено ці обставини .

Ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 листопада 2016 року за скаргою ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Кіровського відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про арешт майна та оголошення заборони його відчуження від 7 вересня 2015 року у виконавчому провадженні про стягнення аліментів встановлено наявність заборгованості по аліментам на час розгляду справи та правомірність накладення арешту . Боржником не було додано жодних доказів поважності причини пропуску встановленого законом строку звернення до суду .

Таким чином , суд приходить до висновку про правомірність дій державного виконавця при винесенні постанови від 7 вересня 2015 року про накладення арешту на все майно ОСОБА_1 та заборону на його відчуження. ОСОБА_1 звернувся зі скаргою у лютому 2017 року , дізнався про постанову у жовтні 2015 року , а отримав її копію у листопаді 2015 року , не надав суду доказів поважності причини пропуску строку звернення до суду , тому суд не знаходить підстав ля поновлення строку звернення до суду .

Судові витрати , повязані з розглядом скарги відсутні .

Керуючись ст. 8 , 15 , 60 , 386 , 387 ЦПК України , суд

У Х В А Л И В

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 , заінтересована особа ОСОБА_3 відмовити .

Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 5 днів з дня її проголошення .

Суддя С.А. Скиба