Court ruling № 68560397, 30.08.2017, Donetsk Regional Court of Appeal (Bakhmut)

Єдиний унікальний номер 234/5602/17 Номер провадження 22-ц/775/1555/2017

Єдиний унікальний номер 234/5602/17 Головуючий у 1 інстанції Михальченко А.О.

Номер провадження 22-ц/775/1555/2017 Доповідач Дундар І.О.

Категорія 55

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2017 року

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Дундар І.О.

суддів: Канурної О.Д., Хейло Я.В.

за участю секретаря Ротар Я.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бахмуті Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про стягнення заробітної плати, середнього заробітку затримку розрахунку та моральної шкоди

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 30 червня 2017 року, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 30 червня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково: стягнуто з ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за 2015 рік : квітень 609,08 грн., травень 2038,23 грн., червень 1540,49 грн., а всього 4187,80 грн.; витрати на правову допомогу у розмірі 100,00 грн.; стягнуто з ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» судовий збір в доход держави у розмірі 640,00 грн.; в іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила рішення суду скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог, постановити нове рішення, яким стягнути на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку, позовні вимоги про стягнення моральної шкоди залишити без розгляду, оскільки в цій частині рішення суду незаконне та необґрунтоване: суд першої інстанції безпідставно прийняв до уваги висновок Торгово-промислової палати України і не звернув уваги на те, що обставини непереборної сили мали місце для виконання законодавчих актів, які стосуються справляння та сплати податків та обовязкових платежів, до яких не відносяться зобовязання з додержання законодавства про працю.

В судове засідання апеляційного суду сторони не зявились, надали суду заяви з проханням розглянути справу без їх участі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до частини 1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

На підставі п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Згідно апеляційної скарги відповідачем рішення суду оскаржується лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, а тому апеляційний суд відповідно до частини 1 ст. 303 ЦПК України перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду лише в цій частині.

Судом при розгляді справи було встановлено, що позивач 30 червня 2015 року звільнена з посади слюсаря з експлуатації та ремонту підземних газопроводів Єнакіївського управління по газопостачанню та газифікації, за 2015 рік їй нараховано: квітень 609,08 грн., травень 2038,23 грн., червень 1540,49 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в оскаржуваній частині, суд першої інстанції виходив з того, що відсутня вина роботодавця в не проведенні своєчасного розрахунку, оскільки для відповідача з 14 травня 2014 року настали обставини непереборної сили, що виключає можливість стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди.

Такі висновки відповідають вимогам закону та обставинам справи.

На підставі ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі несплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, визначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно з п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року N 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

В матеріалах справи наявний сертифікат (висновок) про настання обставин непереборної сили №2059/05-4 від 30 липня 2014 року (арк..спр.31), за яким Торгово-промислова палата України засвідчила настання обставин непереборної сили з 1 липня 2014 року для ПАТ «по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справлення та сплати податків та обовязкових платежів.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відсутня вина відповідача в невиплаті позивачу заробітної плати з 1 липня 2014 року.

Саме до цього зводиться правова позиція, висловлена Верховним Судом України в постановах № 6-365цс16, 6-364цс16 від 23 березня 2016 року, 6-383цс15 від 11 травня 2016 року, 6-948цс16 від 25 травня 2016 року.

На підставі ч.1 ст. 360-7 ЦПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги про те, що висновок розповсюджується лише на виконання законодавчих актів, України, які стосуються справляння та сплати податків та обовязкових платежів не є мотивом, який дозволяє відступити від правової позиції Верховного Суду України.

Суд першої інстанції повно та всебічно зясував обставини справи і дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову в оскаржуваній частині.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного рішення. Нові докази не досліджувались апеляційним судом.

Рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційний суд на підставі ст.308 ЦПК України відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення в оскаржуваній частині без змін.

Керуючись ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 30 червня 2017 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про стягнення середнього заробітку затримку розрахунку та моральної шкоди залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді: