Court ruling № 68287708, 14.08.2017, Commercial Court of Odesa Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________

УХВАЛА

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс Конкорд”

до відповідача: Приватного підприємства – фірми „Асоль”

про усунення перешкод у користуванні майном, зобов’язання повернути майно

За зустрічним позовом: Приватного підприємства – фірми „Асоль”

до: Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс Конкорд”

про зобов’язання відновити тверде асфальто-бетонне покриття на орендованій площадці до стану на момент передачі його в оренду

Суддя Малярчук І.А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, згідно довіреності від 19.06.2017р.

від відповідача: ОСОБА_2, згідно довіреності від 01.12.2015р.

У судовому засіданні 14.08.2017р. приймали участь:

від позивача: не з`явився

від відповідача: ОСОБА_2, згідно довіреності від 01.12.2015р.

СУТЬ СПОРУ: розглядається заява ППФ „Асоль” про зміну способу та порядку виконання рішення у порядку ст.121 ГПК України.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 01.03.2016р. позовні вимоги позивача задоволено повністю.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.02.2017р. рішення Господарського суду Одеської області від 01.03.2016р. по справі №916/4958/15 – частково скасовано в частині зустрічного позову, прийнято нове рішення, яким зустрічний позов задоволено, зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю “Транс Конкорд” відновити тверде асфальто-бетонне покриття на складському майданчику, розташованому за адресою: м. Одеса, вул. Промислова, 33а, площею 10 000 кв.м., привівши його у стан в якому він був прийнятий ТОВ “Транс Конкорд” за договором оренди № 15/04 від 15.04.2013р., у решті судове рішення Господарського суду Одеської області від 01.03.2016р. по справі №916/4958/15 за первісним позовом залишено без змін.

15.03.2017р. за вх.№2-1474/17 до суду надійшла заява ППФ ”Асоль” про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду Одеської області від 01.03.2016р., яку ухвалою суду від 16.03.2017р. призначено до розгляду.

20.03.2017р. до Господарського суду Одеської області надійшов запит про надсилання справи №916/4958/15 для подальшого скерування її до Вищого господарського суду України, у зв’язку з чим ухвалою суду від 20.03.2017р. зупинено провадження по розгляду заяви ППФ ”Асоль” від 15.03.2017р. за вх.№2-1474/17 про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду Одеської області від 01.03.2016р.

06.06.2017р. справа №916/4958/15 повернулась з Вищого господарського суду України до Господарського суду Одеської області, постановою якого від 22.05.2017р. постанову ОАГС від 28.02.2017р. залишено без змін, з врахуванням чого суд поновив провадження по розгляду заяви ППФ ”Асоль” про зміну способу та порядку виконання рішення суду та призначив її до розгляду у засіданні суду.

Під час розгляду заяви у порядку ст.121 ГПК України до суду від ТОВ „Транс Конкорд” та Малиновського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області у порядку ст.27 ГПК України надійшли клопотання та заява від 29.06.2017р. за вх.№2-3490/17, від 10.07.2017р. за вх.№2-3682/17 про залучення до участі Малиновського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Вказані заява та клопотання задоволенню судом не підлягають, так як спір у даній справі вирішено по суті, а отже, відсутні підстави для залучення що участі у справі третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору на стадії розгляду заяви у порядку ст.121 ГПК України.

Судом задоволені клопотання сторін про ознайомлення з матеріалами справи від 20.06.2017р. за вх.№13597/17, про долучення документів до справи від 11.07.2017р. за вх.№15136/17, від 14.08.2017р. за вх.№№17681/17, 17680/17, про продовження строку розгляду заяви у порядку ст.121 ГПК України від 29.06.2017р. за вх.№2-3498/17, від 25.07.2017р. за вх.№2-4003/17.

Так, в обґрунтування заяви ППФ „Асоль” вказує, що додатковою угодою №2 від 01.12.2013р. до договору оренди №15/04 від 15.04.2013р. сторонами передбачено, що праву орендаря – ТОВ „Транс-Конкорд” вивезти власні аеродромні ПАГ-18 передує виконання ним обов’язку повернення орендованих виробничих майданчиків в тому стані, в якому вини були прийняті, а саме – відновити тверде асфальтобетонне покриття в повному обсязі. Таким чином, заявник вважає, що судові рішення по даній справі відображають дійсні умови договору і наміри сторін, з підстав чого мають виконуватись у послідовності відповідно до вищевказаних договірних умов. Виходячи із наведеного, заявник просить суд змінити спосіб та порядок виконання рішення Господарського суду Одеської області від 01.03.2016р. по справі №916/4958/15 про зобов’язання ППФ „Асоль” усунути перешкоди щодо права користування та розпорядження ТОВ „Транс Конкорд” своїм майном шляхом надання ТОВ „Транс Конкорд” десятиденного безперешкодного пропуску для вивезення аеродромних плит ПАГ-18 у кількості 40 штук з території складської площадки за адресою: м. Одеса, вул.Промислова,33А, встановивши, що дане рішення підлягає виконанню з моменту повного виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 28.02.2017р. по справі №916/4958/15 про зобов’язання ТОВ „Транс Конкорд” відновити тверде асфальто-бетонне покриття на складському майданчику, розташованому за адресою: м. Одеса, вул.Промислова,33 А, площею 10 000кв.м., привівши його у стан, в якому він був прийнятий ТОВ „Транс Конкорд” за договором оренди №15/04 від 15.04.2013р.

Як вбачається із поданих до справи копії виконавчих проваджень №№53875279, №53945221, постанов державного виконавця Малиновського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області від 16.05.2017р. та від 04.05.2017р., на виконання наказів Господарського суду Одеської області від 14.03.2017р. про зобов’язання ТОВ „Транс Конкорд” відновити тверде асфальто-бетонне покриття, про зобов’язання ППФ „Асоль” усунути перешкоди щодо права користування та розпорядження ТОВ „Транс Конкорд” своїм майном відкриті виконавчі провадження №№53945221, 53875279, в яких провадяться виконавчі дії.

Відповідно до ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п.7.1.3. Постанови Пленуму ВГСУ №9 від 17.10.2012р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто, за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Згідно п.7.1.4. Постанови Пленуму ВГСУ №9 від 17.10.2012р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” статтею 121 ГПК України не передбачено подання і розгляд заяв про встановлення способу та/або порядку виконання рішення. Такі спосіб і порядок визначаються державним виконавцем на підставі Закону України "Про виконавче провадження" та виходячи зі змісту резолютивної частини рішення господарського суду. Відтак суд має відмовляти в прийнятті відповідних заяв згідно з пунктом 1 частини першої статті 62 ГПК України (якщо в заяві одночасно не порушується питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення; в такому разі вона приймається та розглядається судом у відповідній частині).

За положеннями ст.42 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України (ч.1 ст.2 Закону України „Про судоустрій і статус суддів”).

Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак (ч.1 ст.9 Закону України „Про судоустрій і статус суддів”).

Положення ч.ч.1, 2 ст.13 Закону України „Про судоустрій і статус суддів” передбачають, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Обов’язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Так, ані рішення Господарського суду Одеської області від 01.03.2016р., ані постанова Одеського апеляційного господарського суду від 28.02.2017р., на виконання яких видано накази суду від 14.03.2017р., не передбачають відстрочення їх виконання, тобто, їх виконання має бути розпочато після набрання ними законної сили, з 03.03.2017р.

При цьому, суд зазначає, що притримання виконання однієї частини рішення суду з метою надання переваг у виконанні іншої частини цього рішення, прийнятого на користь іншої сторони спору, не тільки не відповідає вимогам чинного законодавства, а і порушуватиме ч.1 ст.9 Закону України „Про судоустрій і статус суддів”, ст.42 ГПК України в частині забезпечення рівності учасників судового процесу на стадії виконання судового рішення.

До того ж, такий захід не є способом примусового виконання рішення суду, перелік яких визначений ст.10 Закону України „Про виконавче провадження”, згідно якого заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

За викладених обставин, суд відмовляє у задоволенні заяви ППФ „Асоль” від 15.03.2017р. за вх.№2-1474/17 про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду Одеської області від 01.03.2016р.

Керуючись ст.ст.86, 121 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ППФ „Асоль” у задоволенні заяви від 15.03.2017р. за вх.№2-1474/17 про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду Одеської області від 01.03.2016р.

2. Копію ухвали надіслати позивачу, до Малиновського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області.

Суддя І.А. Малярчук