Court ruling № 68273639, 09.08.2017, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

09 серпня 2017 року м. Київ №К/800/27505/17

Суддя-доповідач Вищого адміністративного суду України Стрелець Т.Г., перевіривши матеріали касаційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2017 року

у справі №814/2573/16

за позовом ОСОБА_2

до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

За правилами частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У порушення наведених вимог, до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у розмірі 1600,00 грн.

При цьому, скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору або його відстрочення.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначається Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до статті 8 вказаного Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, підставою для звільнення від сплати судового збору або його відстрочення є незадовільний майновий стан сторони. При цьому, звільнення від сплати судового збору та відстрочення такої сплати є правом, а не обов'язком суду.

Вивчивши доводи клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, суд не знаходить підстав для його задоволення, оскільки скаржником документально не підтверджено неможливість сплати суму судового збору на час подання касаційної скарги, а також ніяким чином не підтверджено та не обґрунтовано можливість сплатити судовий збір у майбутньому, зокрема, до ухвалення рішення у справі.

Таким чином, касаційна скарга не відповідає вимогам частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинство України.

Частиною третьою статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Виходячи з наведеного, суддя-доповідач вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення встановлених недоліків - шляхом подання документа про сплату судового збору у розмірі, відповідно до Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 108, 210-214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про звільнення від сплати судового збору або його відстрочення.

Касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - залишити без руху.

Встановити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги до 01 вересня 2017 року.

Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

Вищого адміністративного суду України Т.Г. Стрелець