Decision № 68263347, 10.08.2017, Kyiv City Court of Appeal

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ [1]

10 серпня 2017 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого - Немировської О.В.,

суддів - Чобіток А.О., Соколової В.В.

при секретарі - Казанник М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 -ОСОБА_2 на заочне рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 26 жовтня 2015 року,

встановила:

у липні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 солідарно заборгованість по кредитному договору від 16.09.2008 р. в сумі 6 350 541 грн. 89 коп.

Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2015 р. позов було задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

При зверненні до суду з даним позовом, позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що 16 вересня 2008 р. між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №2706/0908/71-579, за умовами якого позичальнику було надано кредит в сумі 123 000 дол. США на строк до 16 вересня 2038 р. зі сплатою 12% річних за весь строк фактичного користування кредитом. На забезпечення виконання зобов'язань того ж дня було укладено з ОСОБА_3 Договір поруки. 28.11.2012 р. між ПАТ «Сведбанк», який є правонаступником ВАТ «Сведбанк», та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» було укладено Договір факторингу, згідно якого банк відступив свої права вимоги заборгованості. Того ж дня між ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено Договір факторингу, за яким були відступлені права кредитора за кредитними договорами, на підставі чого позивач набув права кредитора за договором від 16.09.2008 р. Оскільки позичальник не виконує належним чином взята на себе зобов'язання, позивач просив стягнути достроково з позичальника та поручителя солідарно заборгованість в сумі 6 350 541 грн. 89 коп. та судовий збір.

Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2015 р. позов було задоволено.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 14 липня 2016 р. заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2015 р. було скасовано в частині стягнення суми заборгованості та судових витрат з ОСОБА_3 та ухвалено в цій частині нове рішення - про відмову в задоволенні позову.

Задовольняючи позовні вимоги до ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позов про стягнення заборгованості є обґрунтованим, обставини, викладені в ньому, знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи.

Однак погодитись з таким висновком суду першої інстанції неможливо, оскільки він не відповідає встановленим по справі обставинам.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимоги або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В ст. 11 ЦПК України закріплено, що суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як видно з матеріалів справи, позивач до позовної заяви додав копію Кредитного договору, додатки до нього, Договорів факторингу, Акту прийому-передачі інформації згідно реєстру заборгованості боржників, свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, Статут ТОВ «Кредитні ініціативи», які не були посвідчені належним чином та не завірені суддею.

Розрахунок заборгованості, наданий позивачем, не містить даних про внесення платежів на погашення заборгованості по кредиту (а/с 65).

За клопотанням представника відповідача у позивача 17.11.2016 р. було витребувано оригінал кредитної справи за даним Кредитним договором, однак протягом розгляду справи в суді апеляційної інстанції (судові засідання 16.03.2017 р., 11.05.2017 р., 01.06.2017 р., 22.06.2017 р. та 10.08.2017 р.) представник позивача вказані документи для огляду в судовому засіданні не надав.

Вказана обставина призводить до неможливості перевірити надані позивачем докази, з'ясувати дійсну суму заборгованості по кредиту.

За положеннями ст. 60 ЦПК України на позивача покладено обов'язок довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виник спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а по справі слід ухвалити нове рішення - про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 -ОСОБА_2 задовольнити.

Заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2015 р. скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді

№ справи: 752/2685/15-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/1336/2017

Головуючий у суді першої інстанції: Ладиченко С.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.