Court ruling № 68047488, 30.06.2017, Supreme Court (until 15.12.2027 - Supreme Court of Ukraine)

У Х В А Л А

30 червня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

розглянувши заяву державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ) про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сокар Україна» до ДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 20 липня 2016 року залишив без змін постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2016 року.

Не погоджуючись із такою ухвалою суду касаційної інстанції, ДПІ звернулася із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 5 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Подана заява не відповідала вимогам статті 2391 КАС, тому ухвалою від 29 травня 2017 року її залишено без руху та надано строк для усунення недоліків до 22 червня 2017 року.

16 червня 2017 року від ДПІ надійшла заява про виконання вимог ухвали від 29 травня 2017 року.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.

На обґрунтування заяви додано копію постанови Верховного Суду України від 14 березня 2017 року.

За правилами пункту 5 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

У правовому висновку Верховного Суду України від 14 березня 2017 року, сформульованому у справі № 21-2239а16 (826/757/13-а), йдеться про те, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

У рішенні Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2016 року, про перегляд якого подано заяву, цей суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що спірні господарські операції позивача з контрагентом мали реальний характер.

Аналіз висновків, висловлених у вказаному рішенні Верховного Суду України та в оскарженому рішенні свідчить, що вони базуються на конкретних обставинах кожної зі справ у правовідносинах, які не є подібними.

З огляду на це, заяву ДПІ в аспекті пункту 5 частини першої статті 237 КАС не можна визнати обґрунтованою і такою, що може бути приводом для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Враховуючи викладене, керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сокар Україна» до державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.