Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" листопада 2009 р. Справа № 38/69-09
вх. № 1722/6-38
Суддя господарського суду
при секретарі судовогозасідання
за участю представників сторін:
позивача - не з*явився відповідача - не з*явився
розглянувши справу за позовом ТОВ "Інтервторпром", м. Харків
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Васищево
про стягнення 24095,49 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтервторпром", в редакції заяви 22.04.2009 р., полягають у стягненні на його користь з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, 39823,34 грн. заборгованості за поставлений за договором № 01/01-6 від 01.10.2006 р. товар.
Про час і місце судового засідання сторони повідомлялись у встановленому порядку. Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вправі розглянути справу без сторони (її представника) за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне:
01 жовтня 2006 року між сторонами було укладено договір поставки № 01/01-06, відповідно до п. 1.1. якого позивач (постачальник) зобов'язався передати у власність покупця, а відповідач (покупець) прийняти та сплатити вартість формовочного піску (далі - товар).
Відповідно до п. 2.3. договору оплата за товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Оплата здійснюється або на умовах 100% передплати або по факту поставки.
Від умови про попередню оплату сторони обопільно відступили.
За отриманий за вказаним договором товар відповідач розрахувалась повністю, залишивши без задоволення претензію позивача про сплату заборгованості.
У відповідності до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Отже, як Господарський кодекс України, так і Цивільний кодекс України вимагають належного виконання боржником свого зобовязання перед кредитором у відповідності до положень договору та чинного законодавства.
Згідно ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договором сторін та законом одностороння відмова від зобов'язання не встановлена.
В звязку з розбіжностями в відомостях сторін про кількість отриманого за вищевказаним договором товару та кількості сплачених відповідачем коштів, питання про зясування залишку боргу потребує застосування спеціальних знань економічного характеру, було призначено судову економічну експертизу з постановкою перед експертом наступного запитання: «Чи підтверджується документально на час проведення експертного дослідження наявність заборгованості фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (с. Василеве) перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтервторпром" (м. Харків) за отриманий за укладним між вказаними особами договором поставки № 01/01-06 товар і в якій сумі?».
30.08.2009 року судовим єкспертом Ковш В.В. було зроблено висновок згідно якого заборгованість за договором поставки № 01/01-06 фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (с. Василеве) перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтервторпром" (м. Харків) в обсязі наданих матеріалів та у відповідності з цінами які зазначені в договорі та наданих спеціфікацій № 1-5, складає 25755,42 грн.
У відповідності до ст. 33 господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів добровільного погашення спірної заборгованості, а рівно доказів, які б спростовували експертний висновок, сторонами суду не надано.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 25755,42 грн., як підтверджені належними доказами та такі, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
В решті позову належить відмовити як в необґрунтованому.
Пропорційно до задоволених позовних вимог на відповідача слід покласти витрати по сплаті державного мита. Компенсації за рахунок відповідача також підлягають понесені позивачем витрати на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (62495, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтервторпром" (61007, м. Харків а/с 8246, код 32082744) 25755 грн. 42 коп. заборгованості, 257 грн. 55 коп. витрат по сплаті держмита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовити.
Видати наказ.
Суддя
The court decision No. 6786668, Commercial Court of Kharkiv Oblast was adopted on 02.11.2009. The procedural form is Economic, and the decision form is Decision. On this page, you will find essential information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key information conveniently.
This decision relates to case No. 38/69-09. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: