Decision № 6780400, 16.11.2009, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.09                                                                                           Справа№ 29/73

За позовом: Прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", м.Львів,

до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю "Львівавтокомплектація", м.Львів,

про: стягнення 285’177,40 грн.

Суддя М. Синчук

За участю представників:

прокурора: Чорнописка Н.М. –помічник прокурора Шевченківського району м.Львова,

позивача:Бекерська Р.І. –дов.№1 від 09.01.2008 р.,

відповідача:не з’явився.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" до товариства з обмеженою відповідальністю "Львівавтокомплектація" про стягнення 285’177,40 грн. Ухвалою від 10.09.2009 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 23.09.2009 р. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №4217/Ф від 02.11.2007 р. не провів повної оплати за надані послуги за період з 01.01.2009 р. по 01.07.2009 р., внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 251’602,84 грн. Крім того, відповідачу нараховано 22’806,34 грн. пені, 2’746,85 грн. –3% річних, 8’021,37 грн. інфляційних збитків.

В останні судові засідання 03.11.2009 р., 16.11.2009 р. представник відповідача не з’явився, хоч був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, причин неприбуття не повідомив. Проти позову заперечує з тих підстав, що прокурором необґрунтовано подано позов в інтересах позивача. Суд, керуючись ст. 75 ГПК України, враховуючи обмеженість та розумність строків розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між сторонами по справі укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №4217/Ф від 02.11.2007 р. (надалі –Договір), відповідно до умов якого енергопостачальна організація (позивач у справі) бере на себе зобов’язання постачати споживачу (відповідач у справі) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов’язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 6.3 Договору відповідач до 25-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, сплачує позивачу вартість фактично спожитої теплової енергії в розрахунковому періоді, якщо тариф на теплову енергію є одноставковим.

Внаслідок несплати відповідачем за надані послуги за період з 01.01.2009 р. по 01.07.2009 р. виникла заборгованість в сумі 251’602,84 грн. Відповідач не представив суду доказів зворотнього чи доказів погашення заборгованості. Навпаки, сторонами підписано акт від 17.09.2009 р. звірки взаєморозрахунків за Договором, де погоджено розмір заборгованості в сумі 285’177,40 грн., у тому числі 251’602,84 грн. основного боргу, 22’806,34 грн. пені, 2’746,85 грн. –3% річних, 8’021,37 грн. інфляційних збитків.

При винсененні рішення суд виходив з наступного.

Суд не бере до уваги заперечення відповідача, які полягають у необґрунтованості прокурором порушень інтересів держави, що стало підставою для звернення з позовом до суду. Це зумовлено тим, що у позовній заяві прокурор обґрунтував порушення інтересів держави тим, що позивач зазнає збитків за несвоєчасну сплату боржником послуг, не може забезпечити своєчасну сплату податків, внесків до пенсійного фонду, до інших цільових фондів, а також виплати заробітної плати працівникам. Крім того, позивач створений органом місцевого самоврядування –Львівською міською радою, виробництво, транспортування, реалізація теплової енергії є однією з пріоритетних і найважливіших галузей народного господарства в Україні і покликана задовольняти потреби населення та юридичних осіб в тепловій енергії.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Таким чином, вимоги позивача про стягнення 251’602,84 грн. основного боргу є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 7.2.3 Договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Таким чином, вимоги позивача про стягнення 22’806,34 грн. пені є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовзання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від прстроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 2’746,85 грн. –3% річних та 8’021,37 грн. інфляційних збитків є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 193 ГК України, ст. 625 ЦКУ країни, ст. ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Львівавтокомплектація" (адреса: вул. Стрийська, 45, м. Львів, 79026; код ЄДРПОУ 33982081) на користь Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго” (адреса: вул. Д.Апостола, 1, м. Львів, 79040; код ЄДРПОУ 05506460) 251’602,84 грн. основного боргу, 22’806,34 грн. пені, 2’746,85 грн. –3% річних, 8’021,37 грн. інфляційних збитків.

3.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Львівавтокомплектація" (адреса: вул. Стрийська, 45, м. Львів, 79026; код ЄДРПОУ 33982081) в доход Державного бюджету 2’851,77 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                           Синчук М.М.