Decision № 6775153, 17.11.2009, Commercial Court of Zakarpattia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.11.2009 Справа № 5/136

За позовом Приватного підприємства "O.L.K.A.R. Фарм-Сервіс", м. Шаргород Вінницької області

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Берегово

про стягнення заборгованості у розмірі 5 782, 87 грн.

Суддя О. Йосипчук

За участю представників сторін:

позивача: представник не зявився

відповідача: представник не зявився

Розглянувши матеріали справи за позовом

Приватного підприємства "O.L.K.A.R. Фарм-Сервіс", м. Шаргород Вінницької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Берегово про стягнення заборгованості у розмірі 5 782, 87 грн.,

Встановив:

Предметом даного позову є вимога позивача стягнути з відповідача суму 5160,90 грн. заборгованості, яка виникла в результаті неоплати за поставлені лікарські засоби.

Відповідно до видаткових накладних № РФ - 0060222 від 18.09.08р., № РФ - 0061056 та № РФ - 0061058 від 22.09.08р., № РФ - 0061865 від 25.09.08р., № РФ - 0066917 та № РФ - 0066918 від 16.10.08р. позивач поставив відповідачеві товар на суму 5160,90 грн. Проте відповідач своє грошове зобов'язання не виконав і не здійснив розрахунок за поставлений товар.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму 621, 97 грн. інфляційних нарахувань.

Таким чином, загальна сума позовних вимог становить 5 782, 87 грн.

Відповідач на повторну вимогу суду не направив свого представника в судове засідання, письмові заперечення проти позову та докази, які в нього є, не подав. Тому справа підлягає розгляду в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши подані по справі доказові матеріали щодо спірного питання,

Суд констатує наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, правовідносини між сторонами спору регламентуються Главою 19 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до накладних позивач зобов'язався передати товар у власність відповідача, а той, у свою чергу, зобов'язався прийняти товар та оплатити його строк, зазначений у товарній накладній. Як вбачається з матеріалів справи, кінцевим терміном виконання зобов'язання відповідачем було 10 листопада 2008 року.

Всупереч наведеному, відповідач порушив взяте на себе зобов”язання по оплаті за отриманий товар, внаслідок чого виник борг, який станом на день подання позову складає 5 160, 90 грн.

Згідно з ч. 2 ст 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання свого грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Тому, слід визнати правомірною, і такою, що відповідає приписам ст. 625 ЦК України і ст. ст. 231, 232 ГК України, вимогу позивача щодо стягнення інфляційних нарахувань у розмірі 621, 97 грн.

За таких обставин, оскільки розмір заборгованості відповідача підтверджено документально і не заперечується, сума 5 782, 87 грн. підлягає стягненню примусово.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 ГПК України,

Суд вирішив:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (90200, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства "O.L.K.A.R. Фарм-Сервіс" (23500, Вінницька область, м. Шаргоро, вул. Фрунзе, 16, МФО 302689, код ЄДРПОУ 13334866, р/р 26002060264649 в ВФ КБ "Приватбанк") суму 5 782, 87 грн. з яких сума 5 160, 90 грн. основний борг, сума 621, 97 грн. інфляційні нарахування, а також суму 102 грн. витрат на держмито та суму 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя О. Йосипчук