Decision № 67727504, 12.07.2017, Zakarpattia Regional Court of Appeal

Справа № 308/15007/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12 липня 2017 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області

в складі: головуючого судді Джуги С.Д.,

суддів: Куштана Б.П., Мацунича М.В.

при секретарі: Сочка І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 17 травня 2017 року у справі за позовом Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Мікс» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди,

встановила:

ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 17 травня 2017 року, яким у задоволенні позову Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Мікс» (надалі ОСББ «Мікс»)до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду в частині відмови у стягненні з позивача витрат на правову допомогу скасувати, посилаючись на те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив їй у стягненні з позивача витрат на правову допомогу в розмірі 7200 грн.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції.

З врахуванням наведеного апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції щодо відмови у стягненні з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 понесених витрат на правову допомогу у розмірі 7200грн. В іншій частині рішення не оскаржено.

Відмовляючи у стягненні витрат на правову допомогу, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для їх стягнення.

З таким висновками не погоджується колегія суддів, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Матеріалами справи встановлено, що у грудні 2015 року ОСББ «Мікс» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 17 травня 2017 року в задоволенні заявленого позову ОСББ «Мікс» до ОСОБА_1 відмовлено в звязку з відсутністю підстав покладення на даного відповідача обовязку по відшкодуванню завданої матеріальної шкоди.

Згідно ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст.79 ЦПК України: судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать, зокрема: витрати на правову допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України: витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Виходячи з аналізу ст. ст.84та88 ЦПК Українита ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»судові витрати на правову допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов'язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановленийЗаконом України від 20 грудня 2011 року № 4191-VI «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

Як зазначено в роз'ясненнях, викладених у п. 48 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті79, статтях84,88,89 ЦПК. Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї Постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо повязаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем ОСОБА_1 21.09.2016 року та адвокатом ОСОБА_2, який діє на підставі Свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю №21/394, укладено договір № 4-9/16 про надання правової допомоги, відповідно до якого адвокат ОСОБА_2 приймає на себе зобовязання по наданню ОСОБА_1 правової допомоги в Ужгородському міськрайонному суді у даній справі, а ОСОБА_1 за надання правової допомоги погоджується виплатити адвокату 7200 грн. (а.с.214-217).

В акті №1 прийому передачі виконаних робіт (послуг) від 20.01.2017 року та акті №2 прийому передачі виконаних робіт (послуг) від 15.05.201 7року на виконання вказаного договору, який підписаний обома сторонами договору, наявний розрахунок вартості наданих послуг із зазначенням дії, дати, витраченого часу адвокатом та суми, що підлягає сплаті. Згідно актом №1 від 20.01.2017р. адвокатом надано правової допомоги на суму 3289,17 грн., актом №2 від 15.05.2017р. - 3786,67 грн. (а.с.219- 220).

Квитанцією до прибуткового касового ордера №4 від 20.01.2017 року стверджено, що відповідачем ОСОБА_1 сплачено адвокату за надання правових послуг 3250 грн. (а.с.220)

Квитанцією до прибуткового касового ордера №21 від 15.05.2017 року стверджено, що відповідачем ОСОБА_1 сплачено адвокату за надання правових послуг 3500 грн. (а.с.218).

Таким чином належними і допустимими доказами підтверджено та доведено, що відповідач ОСОБА_1 понесла витрати на правову допомогу в розмірі 6750 грн. (3250+3500), які підлягають до стягнення з позивача на користь відповідача. В цій частині (сумі) вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Розмір даних витрат, з врахуванням періоду протягом якого здійснювався розгляд справи і надавалися послуги адвокатом, обсягу наданих послуг адвокатом, є співмірними і ґрунтуються на загальних засадах цивільного законодавства, передбачених ст.3 п. 6 ЦК України справедливості, добросовісності та розумності.

Суд першої інстанції не врахував вищенаведені фактичні обставини справи та вимоги закону, помилково дійшов висновків про відсутність правових підстав для відшкодування понесених витрат на правову допомогу.

З врахуванням наведеного рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення заявлених вимог з вищенаведених підстав.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316, 317,319 ЦПК України, колегія суддів ,

вирішила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 17 травня 2017 року в частині відмови у стягненні з Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Мікс» витрат на правову допомогу скасувати, ухваливши в цій частині нове рішення про часткове задоволення заявлених вимог.

Стягнути з Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Мікс» на користь ОСОБА_1 6750 (шість тисяч сімсот пятдесят) грн. понесених витрат на правову допомогу. В решті вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з дня проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: