Court ruling № 67647010, 05.07.2017, Supreme Court (until 15.12.2027 - Supreme Court of Ukraine)

У Х В А Л А

5 липня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Прокопенка О.Б.,

суддів: Волкова О.Ф., Гриціва М.І., -

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та відшкодування шкоди,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 1 березня 2017 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року, на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1665/ed_2017_01_05/pravo1/T052747.html?pravo=1> (далі - КАС).

Не погодившись із таким рішенням суду касаційної інстанції, представник позивача ОСОБА_3 подала заяву про його перегляд Верховним Судом України, посилаючись на наявність підстави, установленої пунктом 5 частини першої статті 237 КАС.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

За правилами пункту 5 частини першої статті 237 КАС мотивом перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є, зокрема, невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Обґрунтовуючи наявність вищенаведеної підстави, заявник послалася на постанову Верховного Суду України від 10 лютого 2016 року у справі № 537/5837/14-а (21-6508а15), у якій цей суд дійшов висновку про те, що керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині четвертій статті 9 КАС <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1439/ed_2015_01_17/pravo1/T052747.html?pravo=1> загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2014 році слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України від 16 квітня 2014 року № 102 «Деякі питання виплати у 2014 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», а Закон України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII), який має вищу юридичну силу.

Натомість, у справі, рішення у якій оскаржується, суд апеляційної інстанції вирішував питання щодо перерахунку та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2016 року, коли одночасно діяли норми частини п'ятої статті 12 Закону № 3551-XII і постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року № 141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», які регулювали такі виплати.

Вищий адміністративний суд України погодився із висновком суду апеляційної інстанції про те, що відповідно до пункту 26 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, у редакції станом на час виникнення спірних відносин (з 1 січня 2015 року), встановлено, що норми і положення, зокрема, статей 12-16 Закону № 3551-ХІІ, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

За таких обставин підстав стверджувати про невідповідність оскаржуваної ухвали касаційного суду висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 10 лютого 2016 року у справі № 537/5837/14-а (21-6508а15) немає.

Ураховуючи наведене, колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд судових рішень у цій справі з підстави, установленої пунктом 5 частини першої статті 237 КАС.

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_2 до Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та відшкодування шкоди за заявою представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 березня 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.Б. Прокопенко Судді: О.Ф. ВолковМ.І. Гриців