
Справа № 301/573/17
У Х В А Л А
14 червня 2017 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючої судді Кожух О.А.,
суддів Джуги С.Д., Мацунича М.В.,
з участю секретаря Волощук В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Іршавського районного суду від 14 березня 2017 року про повернення скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Іршавського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області,-
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1 оскаржив у апеляційному порядку ухвалу судді Іршавського районного суду від 14.03.2017, якою його скаргу дії державного виконавця Іршавського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області повернуто скаржникові.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на неправильне застосування та порушення судом норм процесуального права, у звязку з чим просить ухвалу судді місцевого суду скасувати та матеріали справи направити для розгляду скарги по суті
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання у визначений час не зявились, про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення судових повісток (а.с. 25-27). Судова колегія, відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, розглянула справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до положень ст. 197, ч. 2 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Повертаючи скаргу скаржникові суддя місцевого суду виходив з того, що позивач не усунув у встановлений судом строк недоліки скарги, яка не відповідала вимогам статей 119, 120 ЦПК України, а саме не додано копію постанови від 27.03.2014 № 42592297.
Проте з таким висновком судді погодитися не можна.
Ухвалою судді Іршавського районного суду від 09.03.2017 скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху у звязку з тим, що позивачем не подано копію постанови від 27.03.2014 № 42592297.
Однак, у матеріалах справи відсутнє повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення чи інші відомості про день отримання позивачем копії ухвали судді Іршавського районного суду від 09.03.2017
Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся 09.03.2017 зі скаргою на постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 14.12.2016, а не на постанову від 27.03.2014.
До того ж, подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу (скарга розглядається у судовому засіданні в порядку ч. 1 ст. 386 ЦПК України), тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні скарги залишати її без руху та повертати заявнику.
На дані обставини суддя суду першої інстанції уваги не звернув, а тому ухвала, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, підлягає скасуванню, з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 307, 312 п.3, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу судді Іршавського районного суду від 14 березня 2017 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і, відповідно до положень ст. 324 ЦПК України, касаційному оскарженню не підлягає.
Головуюча:
Судді:
The court decision No. 67149013, Zakarpattia Regional Court of Appeal was adopted on 14.06.2017. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary information quickly.
This decision relates to case No. 301/573/17. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: