Court ruling № 66960775, 16.12.2014, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

У Х В А Л А

Справа № 910/24072/14 16.12.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" (вул. Радгоспна, 76, смт Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область, 52005)

до відповідачів:

1. Приватного підприємства "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту" (вул. Каунаська, 13, м. Київ, 02160),

2. Дочірнього підприємства ЮМаК Закритого акціонерного товариства "Корпорація "Інтерагросистема" (вул. Індустріальна, 17-В, м. Мена, Менський район, Чернігівська область, 15600)

про визнання договору недійсним,

Суддя Селівон А.М.

Представники сторін:

від позивача: Вітович О.Я., довіреність № 03/10/14 від 03.10.2014;

Шабовта Є.В., довіреність № 16/09/14 від 16.09.2014;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: Ізмалков А.Г., довіреність б/н від 10.09.2014,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту", Дочірнього підприємства ЮМаК Закритого акціонерного товариства "Корпорація "Інтерагросистема" про визнання договору поруки б/н від 20.10.2013 недійсним.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві посилається на те, що договір поруки б/н від 20.10.2013, укладений між відповідачами у даній справі в забезпечення виконання позивачем зобов'язань за договором № 47800 від 01.10.2013 без згоди боржника (позивача), крім того даний договір, за твердженням позивача, є фіктивним, не спрямованим на реальне настання правових наслідків, оскільки укладений з метою зміни підсудності справи при зверненні до суду з вимогами відповідача-2 до позивача за договором № 47800 від 01.10.2013, відтак суперечить визначеному ст. 626 Цивільного кодексу України поняттю договору, як домовленості двох або більше сторін, спрямованої на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, у зв'язку з чим позивач, керуючись ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, просить визнати його недійсним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2014 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/24072/14, розгляд справи призначено на 25.11.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2014 розгляд справи відкладено на 16.12.2014.

У судове засідання 16.12.2014 з'явились уповноважені представники позивача та відповідача-2.

Уповноважений представник відповідача-1 у судове засідання не з'явився.

Про дату, час і місце розгляду даної справи відповідач-1 повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103032328133.

Відповідачем-1 через канцелярію суду подано клопотання б/н від 24.11.2014 про розгляд справи без участі представника відповідача-1 за наявними матеріалами.

Дане клопотання відповідача-1 судом задоволено, у зв'язку з чим розгляд даної справи здійснюється за відсутності його представника.

Клопотання від представників позивача та відповідача-2 про здійснення фіксації судового засідання технічними засобами до суду не надходило. Засідання господарського суду по розгляду даної справи проведено без фіксації технічними засобами. Судовий процес відображено у протоколі судового засідання.

До початку судового засідання 16.12.2014 через канцелярію суду позивачем подано заперечення на відзив відповідача-2 б/н від 16.12.2014, в яких останній зазначив, що вважає доводи відповідача-2 необґрунтованими, виходячи з того, що відповідно до п. 8.18 договору поставки № 47800 від 01.10.2013 відповідач-2 зобов'язався не передавати третім особам право вимоги за цим договором без попередньої письмової згоди позивача, тоді як останнім такої згоди не надавалось. Також у даних запереченнях позивач зазначив, що приписи ст. 558 Цивільного кодексу України визначають право поручителя на оплату послуг, наданих ним боржникові, виходячи з якої укладення договору поруки покладає на боржника обов'язок сплати поручителю плати за надання поруки. Відтак, як стверджує позивач у своїх запереченнях, укладення договору поруки створює для боржника певні обов'язки, тому для укладення даного договору потрібна згода боржника, яку отримано не було, у зв'язку з чим спірний договір поруки суперечить вимогам ст. 511 Цивільного кодексу України та в порядку ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України підлягає визнанню недійсним. Крім того, позивач зазначив, що спірний договір поруки був укладений на суму 2 000,00 грн, яка, на думку позивача, є неспіврозмірною із сумою основного зобов'язання у розмірі 1 757 381,88 грн, яку відповідач-2 намагається стягнути з позивача у даній справі в межах порушеного у справі № 910/22291/14 провадження, у зв'язку з чим позивач вважає, що спірний договір поруки був укладений не з метою реального забезпечення виконання основного зобов'язання, а з метою штучної зміни підсудності спору про стягнення з позивача у даній справі грошових коштів за договором поставки № 47800 від 01.10.2013, відтак договір поруки б/н від 20.10.2013 підлягає визнанню недійсним на підставі ст.ст. 203, 215, 234 Цивільного кодексу України.

Заперечення позивача на відзив відповідача-2 судом долучено до матеріалів справи.

Від позивача та відповідача-1 заяв та клопотань процесуального характеру на час проведення судового засідання до суду не надходило.

Документи, витребувані ухвалами суду від 06.11.2014 та від 25.11.2014, позивачем надано не в повному обсязі.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є неподання витребуваних доказів.

Враховуючи, що ненадання позивачем всіх витребуваних судом документів перешкоджає вирішенню спору по суті в даному судовому засіданні, з метою надання сторонам можливості реалізувати принцип змагальності, рівності всіх учасників процесу перед законом та судом, забезпечення участі представників у судовому засіданні та надання додаткових доказів в обґрунтування заявлених вимог та заперечень, а також з метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи, оцінки та дослідження доказів, суд приходить до висновку про необхідність відкладення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Відкласти розгляд справи на 30.12.2014 о 16:30. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 44-Б, зал судових засідань № 15.

2. Втретє зобов'язати позивача надати через канцелярію суду, завчасно до початку судового засідання (до 26.12.2014):

- на підтвердження цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи, повного найменування та місцезнаходження належним чином засвідчені копії установчих документів (для залучення до матеріалів справи) та документів, що підтверджують повноваження керівника (протокол, наказ);

- власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору.

3. Зобов'язати сторони надати суду оригінали документів, копії яких надані на підтвердження заявлених вимог та заперечень (для огляду).

4. У разі направлення в судове засідання представників, останнім мати документи, що посвідчують особу, повноваження оформити у відповідності з вимогами ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, а також надати належним чином засвідчені копії документів на підтвердження їх повноважень.

5. Попередити сторони про відповідальність за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону, передбачену п. 5 ст. 83 ГПК України, про можливість розгляду справи відповідно до положень ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, а також позивача - про зміст норм п. 5 ч.1 ст. 81 ГПК України.

6. Звернути увагу сторін, що відповідно до ст. 78 ГПК України вони можуть укласти мирову угоду на будь - якій стадії розгляду справи.

Суддя А.М. Селівон