Court ruling № 66617850, 22.05.2017, Odesa District Administrative Court

Справа № 815/2472/17

УХВАЛА

22 травня 2017 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бутенко А.В., розглянувши матеріали адміністративного позову публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» до державних реєстраторів Одеської філії ДП «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Кравця Олександра Володимировича та Іскрова Олега Вікторовича про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось ПАТ «Марфін Банк» до державних реєстраторів Одеської філії ДП «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Кравця Олександра Володимировича та Іскрова Олега Вікторовича про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 22 травня 2017 року відкрито провадження у справі.

Разом із позовною заявою позивач надав клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Міністерству юстиції України, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, управлінню державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Одеській області, нотаріусам України, іншим суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам, в розумінні вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, здійснювати реєстрацію права власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше, щодо наступних об'єктів нерухомого майна:

- нежилого приміщення магазину № 29, загальною площею 106,1 м2, розташованого за адресою: м. Одеса, пл. Грецька, 3/4, реєстраційний номер об'єкта нерумого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- нежилого приміщення магазину № 61, загальною площею 27,4 м2, розташованого за адресою: м. Одеса, пл. Грецька, 3/4 реєстраційний номер об'єкта нерумого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- нежилого приміщення магазину № 30, загальною площею 145,5 м2, розташованого за адресою: м. Одеса, пл. Грецька, 3/4, реєстраційний номер об'єкта нерумого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- квартири під номером 18, загальною площею 251,1 м2, житловою площею 179,7 м2, яка знаходиться за адресою: вул. Гаванна, 6, м. Одеса,

до набрання законної сили рішенням суду по даній справі.

Дослідивши клопотання представника позивача про забезпечення адміністративного позову, оцінивши підстави даного клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 1 статті 117 КАС України, визначено, що суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Згідно з ч.3 ст.117 КАС України, суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.

Разом з тим, частиною 4 зазначеної статті передбачено, що адміністративний позов може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

У відповідності до вимог ст. 117 КАС України підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття заходів забезпечення позову, необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому, очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. При цьому інститут забезпечення адміністративного позову згідно з ст.ст. 3, 117 КАС України повинен відповідати завданню адміністративного судочинства забезпечувати захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових, чи службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Проте, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому ускладнити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля для відновлення прав позивача.

При цьому, клопотання представника позивача про заборону Міністерству юстиції України, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, управлінню державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Одеській області, нотаріусам України, іншим суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, здійснювати реєстрацію права власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше, що стосується цього майна, суд вважає необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню огляду на наступне.

За приписами п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06.03.2008 року, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

Положення ст. 117 КАС України передбачають, що обов'язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є обґрунтоване клопотання сторони в тому числі із зазначенням очевидних ознак можливості заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.

Суд, аналізуючи наведені аргументи для забезпечення позову з мотивів неможливості забезпечення фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову або докладання значних зусиль для відновлення прав позивача, вважає їх недостатніми для задоволення клопотання про забезпечення адміністративного позову оскільки на момент подання адміністративного позову відповідачами вже прийняті рішення про реєстрацію права власності на нерухоме майно за іншою особою, тому вжиття таких заходів не призведе до фактичного невиконання судового рішення в разі задоволення позову, а оскарження можливого вчинення реєстраційних дій іншими державними реєстраторами є предметом окремого судового провадження.

З огляду на зазначене, суд вважає що клопотання позивача про забезпечення позову, не підлягає задоволенню з підстав його необґрунтованості та недоведеності.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 117, 118, 160, 165 КАС, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання представника позивача про забезпечення адміністративного позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги, або в порядку ч. 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Бутенко А.В.