Справа № 490/12513/16-п 07.04.2017 07.04.2017 07.04.2017
Номер провадження: 33/784/142/17
.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
7 квітня 2017 року м. Миколаїв.
Суддя апеляційного суду Миколаївської області Рудяк А.В.
при секретарі - Кельїної А.Г,
за участю захисника - Михайлова Г.В.,
переглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Михайлова Г.В. в інтересах ОСОБА_2 на постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 02.03.2017 року, якою
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Миколаєва, громадянин України, не працюючий, проживає: АДРЕСА_1
- притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 рік.
Згідно постанови суду, 22.12.2016 року близько 16 год. 00 хв. ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом марки "Opel Calibra 2.OI 1", р.н. НОМЕР_1, рухався в м. Миколаєві по вул. Генерала Карпенка, біля будинку 22 з явними ознаками наркотичного сп'яніння (порушення мови, тремтіння пальців рук, мав дуже збуджений стан). В порушення п.2.5 Правил дорожнього руху в присутності 2 свідків відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник Михайлов Г.В. просить вказану постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
За змістом скарги вважає, що в поліцейських не було підстав для зупинки автомобілю ОСОБА_2 та огляду останнього на стан сп'яніння, оскільки фактично його транспортний засіб не рухався і він за кермом авто не перебував.
Стверджує, що не було на місці зупинки свідків відмови ОСОБА_2 від огляду на стан сп'яніння. Вважає протиправною поведінку поліцейських.
Зазначає, що за відсутністю відеозаписів з відео реєстраторів поліцейських, недостатньо наявних належних доказів вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення. Зазначає про те, що суд не допитав ОСОБА_2
Провадження №33/784/142/17 Головуючий суду 1 інстанції: Подзігун Г.В.
Категорія: ст.130 ч.1 КУпАП Головуючий апеляційної інстанції: Рудяк А.В.
Заслухавши пояснення захисника Михайлова Г.В. на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження, переглянувши відеозаписи з камер відео реєстраторів поліцейських, перевіривши доводи апеляційної скарги в її межах, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, за обставин, встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються доказами дослідженими в судовому засіданні, викладеними в постанові.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії АП1 № 007765 від 22.12.2016 року ОСОБА_2 22.12.2016 р. о 16.00 год. у м. Миколаєві по вул. Генерала Карпенка, 44, всупереч п.2.9«а» Правил дорожнього руху керував т.з. «Опель Калібра», р.н. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння (порушенням мови, тремтіння пальців рук, мав дуже збуджений стан). В зв'язку з виявленням в ОСОБА_2 явних ознак сп'яніння йому запропоновано огляд, від проходження якого він відмовився у присутності 2 свідків, та відмовився їхати в лікарню. Також, з вказаного протоколу вбачається, що ОСОБА_2 ознайомлений з його змістом, про що власноруч підписався. Заперечень не мав (а.п.1).
Зазначені у протоколі обставини узгоджуються з змістом доданих до нього пояснень 2х свідків: ОСОБА_5 і ОСОБА_6, в яких кожен підтвердив факт відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп'яніння в їх присутності у встановленому законом порядку, а також виявлення в останнього ознак сп'яніння.
Крім того, з пояснень свідка ОСОБА_6 вбачається, що вказаним подіям передувало ДТП з участю автомобіля під керуванням ОСОБА_2 (а.п.2, 3).
Зазначене спростовує твердження апелянта про те, що в поліцейських не було підстав для огляду ОСОБА_2 на стан сп'яніння.
З досліджених в апеляційному суді відеозаписів з відео реєстраторів поліцейських (на 6 оптичних дисках) вбачається, що після вчинення ОСОБА_2 ДТП, інший водій заявив про відсутність до нього претензій. Проте, поліцейські запропонували ОСОБА_2 пройти огляд на стан сп'яніння в зв'язку з наявністю в нього явних ознак сп'яніння: порушення мови, тремтіння рук, збудженого стану. Крім того, з вказаних відео файлів видно, що ОСОБА_2, будучи водієм транспортного засобу, відмовляється від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння в присутності 2 свідків. При цьому, поводиться неадекватно обстановці: бурно висловлює своє незадоволення законними вимогами поліцейських, нецензурно лається, допускає образливі висловлювання з приводу ситуації що склалася, розвертається до поліцейських спиною, відходить, повертається до них, а в подальшому - визнає, що випив і погоджується на складання адміністративного протоколу.
Досліджені відео узгоджуються між собою, іншими доказами, наявними в матеріалах провадження та підтверджують обставини, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення та оскаржуваній постанові суду.
Апеляційний суд зауважує на тому, що відсутність претензій до ОСОБА_2 з боку іншого водія-учасника ДТП не позбавляло права поліцейських вимагати від останнього пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, за наявності зазначених вище підстав (очевидних ознак сп'яніння).
За такого є безпідставним твердження апелянта про неправильне викладення у протоколі та оскаржуваній постанові суду обставин правопорушення.
Крім того, переглянуте відео не містить даних про неправомірні дії поліцейських, як твердить апелянт.
За таких обставин, в матеріалах провадження є достатні докази відмови ОСОБА_2 від проходження в встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння, яким суд 1 інстанції дав належну оцінку та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП. За такого, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Щодо розгляду судом 1 інстанції справи без участі ОСОБА_2, то з матеріалів провадження вбачається, що суд дотримався вимог, передбачених ст.268, 277-2 КУпАП. Проте, ОСОБА_2 розпорядився своїм правом на участь в судовому розгляді на власний розгляд.
Визначаючи міру відповідальності ОСОБА_2, суд вірно врахував характер та обставини вчиненого правопорушення, яке є грубим порушенням ПДР України та безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху і його учасників, данні про особу порушника, ступінь його вини, факт не визнання вини, що свідчить про ставлення до вчиненого правопорушення і призначив адміністративне стягнення з метою виховання ОСОБА_2 в дусі додержання законів України та запобігання вчинення ним нових правопорушень.
З огляду на наведене, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги захисника Михайлова Г.В. в інтересах ОСОБА_2, а оскаржувана постанова суду має залишатися в силі.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу захисника Михайлова Г.В. в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 02.03.2017 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП - залишити без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Миколаївської області А.В. Рудяк
The court decision No. 66028545, Mykolaiv Regional Court of Appeal was adopted on 07.04.2017. The procedural form is On administrative offenses, and the decision form is . On this page, you will find useful data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important data easily.
This decision relates to case No. 490/12513/16-п. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: