гСправа № 358/360/17 Провадження № 3/358/89/17
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2017 року м. Богуслав
Суддя Богуславського районного суду Київської області Корбут В.М., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника Богуславського відділення Миронівського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серія СМ № 257873, виданий 13.03.2002 року Богуславським РВ ГУ МВС України в Київській області, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,
В С Т А Н О В И В :
03 березня 2017 року о 02 годині 10 хвилин ОСОБА_1, керував автомобілем марки «ВАЗ 2106», державний номерний знак 776884 МЕ, власником якого являється ОСОБА_2, по вул. Франка в м. Богуславі, з явними ознаками алкогольного спяніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, почервоніння очей. В присутності двох свідків відмовився від проходження огляду на стан спяніння у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п.п. 2.5, 2.9 «а» ПДР. По даному факту складено протокол про адміністративне правопорушення БР № 188928 від 03.03.2017 року, в якому ОСОБА_1 відмовився від підпису та від надання пояснень в присутності свідків.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 пояснив, що 03.03.2017 року в нічний час він перебував на стоянці біля магазину «АТБ» в м. Богуславі, де купив автомобіль марки «ВАЗ 2106» і тому з товаришами вживав спиртні напої та чекав коли приїде його дядько та забере автомобіль, так як в нього не було при собі прав і був напідпитку. Потім підїхали працівники поліції та почали складати протокол. Він повідомив працівникам поліції, що він не керував автомобілем і тому відмовився їхати на експертизу. При цьому був тільки один свідок. Тому він не згідний з діями працівників поліції.
Інспектор поліції ОСОБА_3 в судовому засіданні повідомив, що під час чергування з інспектором поліції ОСОБА_4 03.03.2017 року близько 02 години він побачив невідомого громадянина в нетверезому стані, який вийшов з магазину «АТБ», сів за кермо автомобіля ВАЗ 2106 та почав рухатися по стоянці біля магазина здійснюючи різні маневри. Після цього, даний автомобіль було зупинено. При розмові з водієм, яким виявився ОСОБА_1 були виявлені явні ознаки алкогольного спяніння. Водій відмовився надати водійське посвідчення. Також відмовився від проходження медичного огляду на стан спяніння та від писання протоколу в присутності двох свідків.
Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суду надали пояснення, які є аналогічними поясненням інспектора поліції ОСОБА_3
Після того, як інспектор поліції ОСОБА_3 та свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 надали суду свої пояснення, ОСОБА_1 змінив свої попередні покази та пояснив, що коли він вийшов з «АТБ», сів до автомобіля та проїхав по колу. Потім до нього підїхав поліцейський автомобіль. Під час розмови працівник поліції повідомив, що від нього чутно запах алкоголю і тому почав складати протокол. Свою вину визнав та просив суворо не карати.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1, інспектора поліції, свідків та вивчивши матеріали адміністративної справи, судом встановлено наступне.
Згідно п.1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10.10.2001 року № 1306 ( далі-по тексту Правила) учасники дорожнього руху зобовязані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно п 2.5 Правил, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного спяніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно підп. «а», «б» п.2.9 Правил, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного спяніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин; керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу.
Згідно з п.1.9. Правил, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і обєктивному дослідженні матеріалів справи в їх сукупності, вбачаю в діях ОСОБА_1 склад адмінправопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП.
Обставин, що помякшують відповідальність ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення судом є щире каяття.
Обставинами, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 є те, що ним була проігнорована вимога щодо проходження медичного огляду для визначення стану алкогольного спяніння або впливу наркотичних чи токсичних речовин.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1, суд враховує характер вчиненого правопорушення, його особу, ступінь вини, майновий стан, наявність обставин, що помякшують та обтяжують відповідальність та зважаючи на те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобіганню вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що з метою виховання ОСОБА_1 та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є застосування до нього адміністративне стягнення в межах ст. 130 ч.1 КУпАП у вигляді стягнення штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
У відповідності до вимог п.5 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір з правопорушника ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір, в розмірі 0,02 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 320 (триста двадцять) гривень 00 копійок.
Керуючись ст.ст. 33-35, 130 ч.1, 251, 252, 280, 283, 284, 317, 321 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір, суддя, -
П О С Т А Н О В И В :
Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчинені правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування даної постанови не пізніше як через пятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, встановлений ст.307 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, штраф у подвійному розмірі в сумі 20400 (двадцять тисяч чотириста) гривень 00 копійок, відповідно до ст.308 КУпАП.
Строк позбавлення зазначеного спеціального права обчислювати з дня набрання чинності даної постанови суду.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, на користь держави судовий збір в розмірі 320 (триста двадцять) гривень 00 копійок: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена порушником, його представником чи захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Київської області через Богуславський районний суд Київської області.
Головуючий: суддя ОСОБА_7
The court decision No. 65685037, Bohuslav District Court of Kyiv Oblast was adopted on 31.03.2017. The procedural form is On administrative offenses, and the decision form is . On this page, you will find essential information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find useful information quickly.
This decision relates to case No. 358/360/17. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: