Court ruling № 65440982, 10.03.2017, Supreme Court (until 15.12.2027 - Supreme Court of Ukraine)

У х в а л а

10 березня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Охрімчук Л.І.,

Гуменюка В.І.,

Лященко Н.П.,

розглянувши заяву публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про перегляд Верховним Судом України ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2016 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк»), треті особи: публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», ОСОБА_5, про захист прав споживачів,

в с т а н о в и л а :

17 жовтня 2016 року Приморський районний суд м. Одеси постановив ухвалу, якою задовольнив заяву ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення у вказаній справі, скасував заочне рішення цього ж суду від 23 червня 2016 року та призначив справу до судового розгляду в загальному порядку.

Апеляційний суд Одеської області ухвалою від 18 листопада 2016 року повернув зазначену цивільну справу до суду першої інстанції на підставі частини сьомої статті 297 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) для розгляду відповідно до положень частини другої статті 293 цього Кодексу у зв'язку з тим, що ухвала суду першої інстанції від 17 жовтня 2016 року щодо задоволення заяви про перегляд заочного рішення не підлягає апеляційному оскарженню.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 19 грудня 2016 року відмовив у прийнятті касаційної скарги ПАТ «Дельта Банк» на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 18 листопада 2016 року на підставі пункту 2 частини першої статті 324 ЦПК України у зв'язку з тим, що зазначена ухвала не підлягає касаційному оскарженню, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

23 лютого 2017 року ПАТ «Дельта Банк», за дорученням якого діє Бойко А.В., звернулося до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2016 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2016 року з передбаченої пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України підстави неоднакового застосування судами касаційної інстанції норм процесуального права, зокрема частин першої, другої статті 293 та пункту 2 частини першої статті 324 цього Кодексу.

На обґрунтування підстави перегляду зазначених судових рішень, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України, заявник посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 вересня, 5 і 26 жовтня 2016 року, в яких, на його думку, по-іншому, ніж в оскаржуваних рішеннях, застосовано вказані норми процесуального права

Перевіривши наведені в заяві доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що в допуску справи до провадження в частині перегляду ухвали суду касаційної інстанції від 19 грудня 2016 року необхідно відмовити з огляду на таке.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень може бути подана з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ.

Постановляючи ухвалу від 19 грудня 2016 року, про перегляд якої порушує питання заявник, суд касаційної інстанції виходив з того, що касаційна скарга на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 18 листопада 2016 року не може бути прийнята до провадження касаційного суду, оскільки зазначена ухвала апеляційного суду відповідно до вимог статті 324 ЦПК України не підлягає касаційному оскарженню.

Разом з тим в ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, наданих для порівняння, містяться такі висновки:

-в ухвалі від 21 вересня 2016 року суд касаційної інстанції, направивши справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, зазначив, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 28 квітня 2010 року № 12-рп/2010 судове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у випадках, коли закон не містить прямої заборони на таке оскарження, а тому ухвала суду першої інстанції про відмову в зупиненні провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку;

-в ухвалі від 5 жовтня 2016 року касаційний суд, направивши справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, вказав на те, що системний підхід до розуміння змісту пункту 15 частини першої статті 293 ЦПК України дає підстави зробити висновок, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали як щодо задоволення клопотання про залишення позову без розгляду, так і ухвали, якими відмовлено в задоволенні цього клопотання, а тому ухвала суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду може бути оскаржена в апеляційному порядку;

-в ухвалі від 26 жовтня 2016 року касаційний суд, направивши справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, зазначив, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 28 квітня 2010 року № 12-рп/2010 щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини першої статті 293 ЦПК України оскарженню в апеляційному порядку підлягають як ухвали про забезпечення позову, а також щодо скасування забезпечення позову, так і ухвали про відмову в забезпеченні позову і скасуванні забезпечення позову, а тому ухвала суду першої інстанції, якою відмовлено в забезпеченні позову, підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Отже, порівняння наведених судових рішень із судовим рішенням, про перегляд якого подано заяву, не дає підстав для висновку про те, що суд касаційної інстанції неоднаково застосував одні й ті самі норми процесуального права при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Ураховуючи наведене, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що в допуску справи до провадження Верховного Суду України в частині перегляду ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2016 року необхідно відмовити.

Крім того, у поданій заяві ПАТ «Дельта Банк» порушує питання про перегляд ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2016 року з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції статей 2, 7, 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо забезпечення права на справедливий суд, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий і публічний розгляд його справи, пункту 8 статті 129 Конституції України.

Подана заява в частині перегляду ухвали суду першої інстанції підлягає поверненню, виходячи з такого.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 354 ЦПК України передбачено, що сторони та інші особи, які брали участь у справі, мають право подати заяву про перегляд судових рішень у цивільних справах після їх перегляду в касаційному порядку.

Оскільки ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2016 року не була предметом перегляду в касаційному порядку, подана ПАТ «Дельта Банк» заява в частині перегляду зазначеної ухвали не може бути предметом перегляду у Верховному Суді України, а тому підлягає поверненню заявнику.

Керуючись статтею 353, частиною першою статті 354, частиною другою статті 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», треті особи: публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», ОСОБА_5, про захист прав споживачів за заявою публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в частині перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2016 року відмовити.

Подану заяву в частині перегляду ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2016 року повернути публічному акціонерному товариству «Дельта Банк».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Л.І. Охрімчук

В.І. Гуменюк

Н.П. Лященко