ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5
УХВАЛА
15 березня 2017 року К/800/2743/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Борисенко І.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2016
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2017
у справі № 820/3680/16
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Державної фіскальної служби України
про скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2017 у справі № 820/3680/16.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.02.2017 відмовлено в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, касаційну скаргу було залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення встановлених недоліків касаційної скарги.
Як встановлено з наявних матеріалів, скаржник, на виконання вимог зазначеної ухвали суду, усунув вказані недоліки касаційної скарги.
Згідно з ч. 2 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогами ст.213 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач дійшов висновку про відсутність перешкод для відкриття касаційного провадження.
Крім того, скаржником у касаційної скарзі ставиться питання про заборону органам ДФС України вчиняти дії, направлені на стягнення з фізичній особи-підприємця ОСОБА_1 штрафу в розмірі 17 000 грн. відповідно до рішення № 000575 від 14.06.2016.
В обґрунтування наведеного скаржник зазначає, що в нього є всі підстави вважати, що органи ДФС будуть намагатись стягнути суму штрафних санкцій з позивача, що може призвести до арешту майна останнього та унеможливить ведення будь-якої підприємницької діяльності.
Суддя-доповідач, розглянувши вказане клопотання, не вбачає підстав для його задоволення з огляду на його безпідставність.
Керуючись ст.165, ст. ст. 212-215 Кодексу адміністративного судочинства України, -
УХВАЛИВ:
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
2. У задоволенні клопотання позивача про заборону органам ДФС України до закінчення касаційного перегляду справи вчиняти дії, направлені на стягнення з фізичній особи-підприємця ОСОБА_1 штрафу в розмірі 17 000 грн. відповідно до рішення № 000575 від 14.06.2016 відмовити.
3. Витребувати із Харківського окружного адміністративного суду справу № 820/3680/16.
4. Провести дії по підготовці справи до касаційного розгляду в порядку ст. 215 Кодексу адміністративного судочинства України.
5. Заперечення на касаційну скаргу в письмовій формі можуть бути подані особами, які беруть участь у справі, протягом 10 днів з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження.
6. Копію даної ухвали разом із інформацією про права та обов'язки сторін, передбачені КАС України, направити сторонам у справі.
7. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого адміністративного
суду України (підпис) І.В. Борисенко
Додаток: копія касаційної скарги (відповідачу), інформація про права та обов'язки сторін, передбачені КАС України.
The court decision No. 65348918, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine) was adopted on 15.03.2017. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find necessary data easily.
This decision relates to case No. 820/3680/16. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: