№ 6524036, 06.10.2009, Lviv Commercial Court of Appeal

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

06.10.09                                                                                           Справа № 14/55

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді                                                                       Краєвської М.В.

суддів:                                                                       Галушко Н.А.

                                                                                                     Орищин Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу ЗАТ “Кисневий завод” від 26.05.2009 р. вих. № 08/05

на рішення Господарського суду Рівненської області від 20.05.2009 р.

у справі № 14/55

за позовом ЗАТ “Кисневий завод”, м.Київ

до ТзОВ “Маневр”, с.Шпанів Рівненського р-ну Рівненської обл.

про стягнення 24 710, 4 грн. орендної плати за користування кисневими балонами і зобов”язання повернути об”єкт оренди –кисневі балони в кількості 160 штук

За участю представників сторін:

від позивача –Бохін Р.С. (представник, довіреність № 16 від 16.05.2009 р. в матеріалах справи);

від відповідача –Коваль В.П. (представник, довіреність від 01.10.2009 р. без номера в матеріалах справи)

Представникам сторін роз”яснено їх права й обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Оскільки жодна зі сторін не заявляла клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст.81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав, викладених в ухвалах Львівського апеляційного господарського суду від 30.06.2009 р., 08.09.2009 р.

Розпорядженням голови суду від 06.10.2009 р. проведено зміни в складі колегії суддів з підстав, викладених у ньому.

Заяв про відвід суддів не поступало.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 20.05.2009 р. у справі № 14/55 (суддя Марач В.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду мотивоване тим, зокрема, що договір оренди від 25.02.2000 р. № 5962 припинив свою дію 31.12.2005 р., однак правовідносини між сторонами продовжували існувати на підставі іншого договору оренди від 01.01.2006 р. № 09, то відповідно необгрунтованою є позовна вимога про стягнення орендної плати на підставі вказаного договору після 31.12.2005 р.

Позивач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю, з підстав неповного з”ясування обставин справи та неправильного застосування норм матеріального права.

Вимоги апеляційної скарги базуються в основному на тому, що відповідно до ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 06.04.2009 р. ЗАТ “Кисневий завод” звернулося з позовом до господарського суду (а.с.2-4) про стягнення з ТзОВ “Маневр” 24710, 4 грн. орендної плати за користування кисневими балонами за період з 01.01.2006 р. по 31.03.2009 р. на підставі договору № 5962 на оренду балонів і спецконтейнерів від 25.02.2000 р. (а.с.5), про що зазначено в абз.2 с.1 позовної заяви, а також про зобов”язання повернути з оренди кисневі балони у кількості 160 штук у належному технічному стані, придатні для подальшої експлуатації.

24.04.2009 р. позивач подав клопотання про збільшення розміру позовних вимог, а саме: про стягнення 35 481, 6 грн. (а.с.37-42). Проте, як вбачається з пояснення щодо розрахунку позовних вимог (а.с.40), позивач просить стягнути з відповідача не заборгованість по орендній платі, яка визначена в первинній його позовній заяві, а неустойку в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення з 01.01.2007 р. по 01.05.2009 р. в сумі 35 481, 6 грн. на підставі вже іншого договору № 09 на оренду балонів і спецконтейнерів від 01.01.2006 р. (а.с.21), хоча позивачем конкретно не вказана дата договору, проте зазначена дата закінчення договору –31.12.2006 р., а дане положення стосується власне договору № 09 від 01.01.2006 р., як вбачається з його п.1.2.

Провівши ретельне дослідження змісту поданого клопотання про збільшення розміру позовних вимог та співвідношення такого змісту з раніше заявленими позовними вимогами, колегія суддів вважає, що згадане клопотання позивача за своєю суттю не є власне заявою про збільшення розміру позовних вимог, оскільки під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. В даному випадку ЗАТ “Кисневий завод” одночасно змінило як підстави (договори від 25.02.2000 р. і 01.01.2006 р.), так і предмет позову (зокрема, стягнення заборгованості по орендній платі та неустойки), що відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України є неприпустимим.

Тому, виходячи з приписів ч.1 ст.99 ГПК України, апеляційний господарський суд розглядає первинну позовну заяву, за межі якої не може вийти.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу ЗАТ “Кисневий завод” слід задоволити частково, рішення Господарського суду Рівненської області від 20.05.2009 р. у справі № 14/55 скасувати в частині відмови в задоволенні позову про зобов”язання повернути об”єкт оренди –кисневі балони в кількості 160 штук і прийняти нове рішення, яким позов у цій частині задоволити. В решті рішення суду залишити без змін.

При цьому колегія виходила з наступного.

25 лютого 2000 року між ЗАТ “Кисневий завод” (орендодавець за договором, позивач у справі) і ТзОВ “Маневр” (орендар за договором, відповідач у справі) був укладений терміном до 31.12.2000 р. договір № 5962 на оренду балонів і спецконтейнерів, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове платне користування кисневі балони в кількості 50 штук (а.с.5).

Так, 25.02.2000 р. на підставі накладної № 23 (а.с.6) позивач передав, а відповідач отримав (про що свідчить довіреність серії ИАР № 869070 від 24.02.2000 р., видана ТзОВ “Маневр” на ім'я Косаковського О.І. (а.с.7-8)) кисневі балони у кількості 50 штук.

Факт передачі цих 50 кисневих балонів підтверджується також і актом приймання-передачі від 25.02.2000 р. (а.с.5, зворот).

1 січня 2001 року між цими ж сторонами укладена терміном до 31.01.2001 р. додаткова угода до договору № 5962 оренди балонів і спецконтейнерів від 25.02.2000 р., яка відповідно не може існувати самостійно від останнього, за якою орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове платне користування кисневі балони в кількості 110 штук (а.с.13).

Також 12 червня 2002 року між цими ж сторонами укладена терміном до 31.12.2002 р. додаткова угода до договору № 5962 оренди балонів і спецконтейнерів від 25.02.2000 р., яка є невід”ємною частиною останнього, за якою орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове платне користування кисневі балони в кількості 50 штук (а.с.16).

Так, 13.06.2002 р. на підставі накладної б/н (а.с.17) позивач передав, а відповідач отримав (про що свідчить довіреність серії ЯЕД № 757168 від 10.06.2002 р., видана ТзОВ “Маневр” на ім'я Косаковського О.І. (а.с.17, зворот)) кисневі балони у кількості 50 штук.

Відповідно до ч.2 ст.604 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). Наприклад, зобов”язання за договором оренди може бути припинено заміною його купівлею-продажем, тобто новація повинна стосуватися інших зобов”язань.

Проте, як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, 01.01.2006 р. між тими ж сторонами був укладений інший договір № 09 на оренду балонів і спецконтейнерів (а.с.21).

Висновок господарського суду про існування новації безпідставний та такий, що суперечить вимогам ст.604 ЦК України, оскільки юридична природа обох договорів однакова, то договором № 09 від 01.01.2006 р. не припинено дію зобов”язань за договором оренди № 5962 від 25.02.2000 р.

Тому апеляційний господарський суд вважає, що договір оренди № 5962 від 25.02.2000 р. припинив свою дію 31.12.2002 р. в зв”язку з закінченням строку, на який його було укладено (ч.2 ст.291 ГК України).

Враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення за період з 01.01.2006 р. по 31.03.2009 р. 24 710, 4 грн. орендної плати за користування кисневими балонами на підставі договору № 5962 на оренду балонів і спецконтейнерів від 25.02.2000 р. є безпідставною та такою, що не грунтується на фактичних обставинах справи.

Відповідно до ч.6 ст.283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до п.4.4 договору № 5962 від 25.02.2000 р. після закінчення оренди балони повертаються орендодавцю в придатному для експлуатації стані.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Однак докази повернення кисневих балонів у кількості 160 штук в матеріалах справи відсутні.

Покликання відповідача на відсутність вказаних балонів у зв”язку з їх списанням є безпідставні, оскільки ТзОВ “Маневр” не мало право в односторонньому порядку їх списувати та відповідно самостійно складати акти. Крім того, таке право не надано орендарю і договором № 5962 від 25.02.2000 р. Докази отримання згоди від орендодавця як власника об”єкта оренди відсутні, доказів повідомлення його про вчинення таких дій недостатньо. Твердження відповідача про запрошення позивача взяти участь у здійсненні списання матеріально-товарних цінностей є голослівні, документально не підтверджені.

Таким чином, оскільки позовна вимога про зобов”язання повернути об”єкт оренди –кисневі балони в кількості 160 штук грунтується на законі, а також у даному випадку і на договорі, то відповідно підлягає задоволенню.

Отже, з огляду на вищевикладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Рівненської області в частині відмови в задоволенні позову про зобов”язання повернути об”єкт оренди –кисневі балони в кількості 160 штук не відповідає матеріалам справи, не грунтується на чинному законодавстві, а доводи апелянта підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ЗАТ “Кисневий завод” задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 20.05.2009 р. у справі № 14/55 скасувати в частині відмови в задоволенні позову про зобов”язання повернути об”єкт оренди –кисневі балони в кількості 160 штук і прийняти нове рішення, яким позов у цій частині задоволити.

В решті рішення суду залишити без змін.

3. Судові витрати покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стягнути з ТзОВ “Маневр” (ідентифікаційний код 13972785) на користь ЗАТ “Кисневий завод” (ідентифікаційний код 00202985) 85 грн. державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції, 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 42, 5 грн. державного мита за перегляд справи в суді апеляційної інстанції.

Решта сум судових витрат як за розгляд справи в суді першої інстанції, так і за перегляд справи в суді апеляційної інстанції залишити за позивачем.

Доручити Господарському суду Рівненської області видати відповідний наказ.

          4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

6. Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя                                         М.В.Краєвська

Суддя                                                                                                     Н.А.Галушко

Суддя                                                                                                     Г.В.Орищин