Decision № 6521339, 20.10.2009, Commercial Court of Sumy Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.10.09 Справа № 11/283-09.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗА МИР”, с. Кекіне, Сумський район, Сумська область

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Охтирка

про стягнення заборгованості в сумі 53 311 грн. 39 коп.

СУДДЯ Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

Представники сторін:

Від позивача Петров А.В. довіреність № 3/10 від 03.10.2009 р.

Від відповідача не прибув

За участю секретаря судового засідання Литвиненко О.А.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 53 311 грн. 39 коп., з яких: 48 903 грн. 00 коп. боргу за договором про закупівлю молока б/н, укладеного між сторонами 01.01.2009 р., 978 грн. 06 коп. 3% річних, 3 430 грн. 33 коп. інфляційних збитків, а також судові витрати, повязані з розглядом справи.

Відповідач належним чином був повідомлений про розгляд справи ухвалами суду, зокрема, ухвалою господарського суду Сумської області від 02.10.09 р., яка була надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом від 03.10.09 р.

Відповідач в судове засідання не зявився, відзиву на позовну заяву не подав, тому відповідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача заявив клопотання про недоцільність здійснення фіксації судового процесу технічними засобами.

Суд задовольнив це клопотання, оскільки воно відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Представнику позивача розяснено вимоги ст. ст. 20, 22 ГПК України, щодо його процесуальних прав та обовязків.

В судове засідання представником позивача надано уточнення позовних вимог, в яких зазначив, що в звязку з технічною помилкою при підрахунку суми інфляційних збитків було зазначено, що сума інфляційних збитків складає 3430 грн. 33 коп., а з урахуванням уточнень станом на 20.10.2009 року становить 2696 грн. 78 коп.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши наявні докази що мають значення для вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з урахуванням наданих позивачем уточнень, виходячи з наступного:

01.01.2009 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір про закупівлю молока б/н, згідно п.1.1 якого позивач взяв на себе зобовязання в порядку та строки встановлені договором передати продукцію у власність відповідача, а останній прийняти її та оплатити за умовами договору.

Позивач поставив товар, чим своє зобовязання виконав в повному обсязі, а відповідач повністю не розрахувався з позивачем за надану продукцію, і його заборгованість на час розгляду справи складає 48 903 грн. 00 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, зокрема, накладною № 14 від 21.01.2009 року (а.с. 12).

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки, підставами виникнення яких, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Факт отримання відповідачем продукції за договором підтверджується матеріалами справи, а саме накладною, на якій міститься підпис та відбиток штампу відповідача (копія вказаної накладної долучена до матеріалів справи).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, позивач направив відповідачу претензію № 9/3 від 09.03.2009 р. з вимогою погасити заборгованість за відпущений товар в 7-денний строк від дня предявлення вимоги, але відповідач, у термін вказаний в претензії, розрахунки з позивачем не провів.

Оскільки, відповідачем оплата за поставлену продукцію у визначені договором строки повністю проведена не була, позивач був вимушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Таким чином, на день звернення позивача до суду з позовною заявою, заборгованість відповідача за поставлену продукцію склала 48 903 грн. 00 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 22-24 Господарського процесуального кодексу України, сторони мають право…подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду..., а також користуватися іншими процесуальними правами.

Згідно зі ст.ст. 33-34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобовязання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобовязання.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення 48 903 грн. 00 коп. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України.

Щодо стягнення 978 грн. 06 коп. 3% річних, 2 696 грн. 78 коп. інфляційних збитків, то статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимоги кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 2 696 грн. 78 коп. інфляційних збитків та 978 грн. 06 коп. 3% річних за порушення терміну виконання грошових зобовязань є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати позивача по оплаті державного мита та витрати на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (42700, АДРЕСА_1 ід. номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗА МИР” (42325, Сумська область, Сумський район, с. Кекіне, вул. Садова, б. 2, код 30811330) 48 903 грн. 00 коп. боргу, 2 696 грн. 78 коп. інфляційних збитків, 978 грн. 06 коп. 3% річних, 533 грн. 11 коп. витрат по державному миту, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписаний 21.10.2009 р.