Справа № 346/573/17
Провадження № 1-кп/346/133/17
УХВАЛА
03 березня 2017 р. м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
складі головуючого-судді Васильковського В.В.,
суддів Пятковського В.І., Потятинника Ю.Р.
з участю: секретаря Максимюк М.А.
прокурора Тарасенко В.С.
представника потерпілого ОСОБА_1
розглянувши у підготовчому судовому засіданні заяву судді Васильковського Віктора Володимировича про самовідвід в кримінальному провадженні 1-кп/346/133/17, внесенному 25.09.2016 року в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за №12016090180001452, про обвинувачення ОСОБА_2 за ст. 186 ч.5 КК України
В С Т А Н О В И В:
03.03.2017 року у вказаному судовому засіданні суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Васильковський В.В., якого визначено автоматизованою системою документообігу суду як головуючого в колегії суддів по розгляду кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_2 провадження,заявив самовідвід, про що подав письмову заяву. Підставами для самовідводу зазначено те, що ним як слідчим суддею 06.11.2016 року в даному кримінальному провадженні застосовувався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_2
Прокурор судовому засіданні не заперечив проти задоволення заяви судді Васильковського В.В. про самовідвід із вищевказаних підстав.
Суд, заслухавши сторін кримінального провадження, приходить до наступних висновків.
За нормами ч. 1 ст.21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Відповідно до ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст.ст. 75-79 КПК України, слідчий суддя, суддя, присяжний, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобовязані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Згідно з положеннями ч.1 ст. 94 КПК Українисуд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні усіх обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ.
Нормами ч. 5 ст.80 КПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим.
Положеннями ст.ст. 75, 76 КПК України передбачено вичерпний перелік підстав для відводу судді.
Зокрема, відповідно до ч. 1 ст.76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, при перегляді судових рішень Верховним Судом України або за нововиявленими обставинами.
Судом встановлено, що 06.11.2016 року Коломийським міськрайонним судом під головуванням слідчого судді Васильковського В.В. в даному кримінальному провадженні (справа 346/5851/17, провадження №1-кс/346/1385/16) застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_2
Тому наявні достатні правові підстави для задоволення заяви про самовідвід судді Васильковського В.В.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.75,76,80,81,372 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
заяву судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Васильковського Віктора Володимировича про самовідвід в даному кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 186 КК України задовольнити на підставі ч.1 ст.76 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає
Головуючий: Васильковський В.В.
Судді: Пятковський В.І.,
ОСОБА_3
The court decision No. 65090419, Kolomyia City and District Court of Ivano-Frankivsk Oblast was adopted on 03.03.2017. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find key data quickly.
This decision relates to case No. 346/573/17. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: