№ 65037548, 28.02.2017, Donetsk Administrative Court of Appeal

Головуючий у 1 інстанції - Овчиннікова О.С.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 року справа №221/5563/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: судді-доповідача ОСОБА_1, суддів Сіваченка І.В., Чебанова О.О., при секретарі судового засідання Куленко О.Д., за участю представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області на постанову Волноваського районного суду Донецької області від 30 листопада 2016 р. у справі № 221/5563/16-а (головуючий І інстанції Овчиннікова О.С.) за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

25 жовтня 2016 року (відповідно до вхідного штемпелю суду першої інстанції) ОСОБА_3 (далі-позивач) звернувся до Волноваського районного суду Донецької області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області (далі відповідач,апелянт) про визнання дій відповідача щодо припинення виплати йому пенсії за віком з 01.01.2016 року неправомірними, та зобов'язання відповідача відновити йому виплату раніше призначеної пенсії за віком з 01.01.2016 року по 20.09.2016 року включно, мотивуючи свої вимоги порушенням його конституційного права на гідний соціальний захист.

Постановою Волноваського районного суду Донецької області від 30 листопада 2016 р. у справі № 221/5563/16-а адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України у Волноваському районі Донецької області, які виразились в призупиненні виплати пенсії за віком ОСОБА_3 з 01 січня 2016 року по 20 вересня 2016 року включно.

Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України у Волноваському районі Донецької області відновити з 01 січня 2016 року по 20 вересня 2016 року включно виплату ОСОБА_3 пенсії за віком.

Вирішено питання про відшкодування судових витрат.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, у звязку з чим зазначене рішення підлягає скасуванню.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції не враховані вимоги щодо дотримання строків звернення до суду згідно ст.ст. 99, 100 КАС України, а також тим, що з 01.04.2015 року виплата пенсії ОСОБА_3 призупинена на підставі ст. 54 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб у звязку з тим, що у спірний період з 01.04.2015 року позивач обіймав посаду судді Волноваського районного суду Донецької області. Відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення № 213-VIII поновлення пенсії можливе лише після звільнення з роботи.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Позивач у судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання. Колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність особи, яка не зявилась.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_3 перебуває на обліку в УПФУ в Волноваському районі Донецької області з 02.08.2014 року та йому призначена пенсія за віком.

Постановою Верховної Ради України від 08.09.2016 року ОСОБА_3 звільнено з посади судді Волноваського районного суду Донецької області, а 19.09.2016 року наказом голови Волноваського районного суду Донецької області його виведено зі штату.

З 21.09.2016 року ОСОБА_3 призначено довічне грошове утримання.

З відповіді начальника УПФУ в Волноваському районі Донецької області від 13.10.2016 року встановлено, що ОСОБА_3 відмовлено в проведенні виплати пенсії за віком з 01.01.2016 року за відсутністю законодавчих підстав.

Не погодившись із відповіддю ОСОБА_3 був вимушений звернутись до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог за період з 01.01.2016 року по 20.09.2016 року з огляду на наступне.

Згідно пункту 2 ч.1 ст.5 Закону України від 24.12.2015 № 911-УІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України № 911-УШ (далі - Закон № 911) речення ст.54 Закону № 2262 було викладено в наступній редакції: "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються".

Тобто в даному випадку позивач не мав право на отримання пенсії за спірний період - з 01 січня 2016 року по 20 вересня 2016 року.

Колегія суддів також звертає увагу, що такі обмеження відповідно зазначеного Закону були застосовані також до всіх інших службовців державного сектору.

Крім, того відповідно абзацу четвертому частини першої статті 47 Закону 1058 в редакції Закону № 911-VIII від 24.12.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1774-VIII від 06.12.2016} Тимчасово, по 31 грудня 2017 року: у період роботи на інших посадах/роботах пенсія (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Тобто певні обмеження зазнали й особи приватного сектору.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, зокрема, в справі Кечко проти України, рішення від 8 листопада 2005 року Заява N 63134/00, § 23 Суд зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство.

У справі Ейрі проти Ірландії,рішення від 09.10.1979 № 1, Європейський суд з прав людини констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено Європейським судом з прав людини у справі „Кйартан Асмундсон проти Ісландії" рішення від 12.10.2004, скарга N 60669/00.

Пунктом 4 частини 1 статті 202 КАС України встановлено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

За таких обставин, враховуючи вищенаведені норми законів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного її вирішення, у звязку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову у задоволенні позовних вимог.

Повний текст постанови складений 01 березня 2017 року.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області на постанову Волноваського районного суду Донецької області від 30 листопада 2016 р. у справі № 221/5563/16-а -задовольнити.

Постанову Волноваського районного суду Донецької області від 30 листопада 2016р. у справі № 221/5563/16-а -скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії за період з 01 січня 2016 року по 20 вересня 2016 року, стягнення судових витрат - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк до 5 днів.

Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів після його складення в повному обсязі.

Головуючий суддя О.О.Шишов

Судді І.В.Сіваченко

ОСОБА_4