№ 64990194, 27.02.2017, Sumy Regional Court of Appeal

Справа №589/3873/16-п Головуючий у суді 1-ї інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 33/788/20/17 Суддя-доповідач ОСОБА_2 Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2017 року суддя Апеляційного суду Сумської області Литовченко Н. О. ,з участю ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_4 на постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 16 грудня 2016 року, якою

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканка м. Шостка вул. Марата, 25/34, не працююча,

притягнута до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130, ст.122-2 КУпАП і на неї накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік, за ст.122-2 КУпАП - у виді штрафу в розмірі 153 грн., на підставі ст.36 КУпАП, визначено остаточне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 16 грудня 2016 року ОСОБА_3 піддана адміністративному стягненню за те, що вона 18 вересня 2016 року близько 21 години 30 хвилин по пров. Маяковського в м. Шостка, керуючи автомобілем НОМЕР_1 з ознаками алкогольного спяніння, відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного спяніння за допомогою спеціального приладу, а також медичного огляду в присутності двох свідків, при цьому також не виконала вимоги працівника поліції про зупинку транспортного засобу, чим порушила п.п.2.4,2.5. Правил дорожнього руху.

У поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_4, не погоджуючись з оскаржуваним судовим рішенням, порушує питання про скасування постанови суду та закриття провадження у вказаній справі. Свої вимоги мотивує тим, що оскаржуване судове рішення постановлено з грубим порушенням вимог законодавства, оскільки судом першої інстанції був проведений розгляд справи щодо ОСОБА_3 за її відсутності, чим порушено її право на захист, при цьому зауважує, що ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 не є свідками даних подій, та надані ними під час судового розгляду покази різняться з викладеними в постанові суду та покладеними судом першої інстанції в основу оскаржуваного судового рішенні в бік звинувачення його підзахисної, вказує, що протоколи про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_3 за ч.1 ст.130, ст.122-2 КУпАП складені з грубим порушенням вимог законодавства, час вказаної події не відповідає часу складення проколу, а тому дії працівників поліції по відношенню до ОСОБА_3 слід визнати незаконними. Наголошує на безпідствное посилання у постанові на матеріали відеозапису події, оскільки судом відмовлено у задоволенні клопотання захисту про витребування відомостей про відео записуючий пристрій.

Заслухавши пояснення ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4 на підтримку поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи скарги, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особами в стані алкогольного спяніння, а також відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння.

Статею 122-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.

Висновки судді про вчинення ОСОБА_3 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.122-2 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі в передбаченому законом порядку доказами, а саме, протоколами про адміністративні правопорушення АП №187297, АП №187298 від 18.09.2016 року (а.с.1,19), поясненнями свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_6 (а.с.8,9), рапортами працівників поліції ОСОБА_7, ОСОБА_8 (а.с.4,5) та наданими ними у судовому засіданні показами, відеозаписом події, що доданий до матеріалів справи про адміністративне правопорушення (а.с.6), з яких у своїй сукупності вбачається, що при переслідуванні автомобіля ОСОБА_3 із застосуванням всіх засобів для його зупинки, вказана особа не реагувала на вимоги працівників поліції, до того ж ОСОБА_3, керуючи автомобілем з ознаками алкогольного спяніння, відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, при цьому вона була доставлена до чергової частини та згодом до лікарні з метою встановлення стану алкогольного спяніння, де також відмовилась від його проходження, про свідчить висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_3 (а.с.7).

За таких обставин, доводи ОСОБА_4 з приводу відсутності в діях ОСОБА_3 ознак інкримінованих адміністративних правопорушень, з огляду на викладене, є безпідставними.

Що стосується наявних у матеріалах справи протоколів про адміністративне правопорушення, то вказані процесуальні документи складені згідно вимог чинного законодавства і піддавати сумніву їх законність, на чому наполягає сторона захисту у поданій апеляційній скарзі, немає підстав.

Доводи захисника з приводу розгляду справи за відсутності ОСОБА_3 та порушення при цьому її права на захист, є безпідставними, оскільки згідно довідки КП Шосткинської ЦРЛ (а.с.54) ОСОБА_3 знаходиться на амбулаторному лікуванні, за станом здоровя може бути присутньої в судовому засіданні, а тому суд першої інстанції на законних підставах здійснив розгляд вказаної справи за відсутності вказаної особи, а дії ОСОБА_3 є нічим іншим, ніж способом затягування розгляду справи з метою уникнення відповідальності за скоєне.

Непереконливими та такими, що спростовуються матеріалами вказаного провадження, є твердження ОСОБА_4 з приводу того, що ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 не є свідками даних подій, а також обставини того, що покази вказаних осіб різняться з викладеними в постанові суду, оскільки, як вбачається з наявних у матеріалах справи пояснень та рапортів, вказані особи підтвердили факт відмови ОСОБА_3 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, при цьому працівники поліції ОСОБА_7 та ОСОБА_8 окрім наведених обставин, підтвердили також факт невиконання ОСОБА_3 вимог працівників поліції про зупинку транспортного засобу, і покази вказаних осіб повністю узгоджуються з матеріалами вказаного провадження та підстав не довіряти їм з огляду на викладене не вбачається.

Посилання сторони захисту на невідповідність у протоколі про адміністративне правопорушення часу даної події часу складення проколу у відношенні ОСОБА_3 також не заслуговують на увагу, оскільки згідно наявних у матеріалах справи рапортів, працівники поліції ОСОБА_8 та ОСОБА_7 пояснили, що протоколи у відношенні ОСОБА_3 неможливо було скласти на місці в звязку з відсутністю персональних даних особи.

Що стосується решти доводів апелянта, то жодного доказу, який би спростовував винуватість ОСОБА_3 у правопорушеннях, які їй інкримінуються, надано не було, до того вказані доводи не є визначеними законом підставами для скасування вказаного судового рішення.

Накладене судом за ч.1 ст.130, санкція якої є безальтернативною, та за 122-2 КУпАП адміністративне стягнення на ОСОБА_3 відповідає вимогам ст.33 КУпАП щодо врахування характеру вчиненого правопорушення, даних про особу порушниці та інших обставин, які мають значення для прийняття правильного рішення, а тому визначений судом вид стягнення буде доцільним для виправлення особи з метою попередження вчинення нею правопорушень у майбутньому.

До того ж, ОСОБА_3 раніше притягувалась до адміністративної відповідальності за ряд адміністративних правопорушень, що у сукупності із іншими доказами свідчить про небажання особи робити для себе належних висновків зі скоєного.

За таких обставин, вважаю, що відсутні обґрунтовані підстави для задоволення вимог апеляційної скарги захисника ОСОБА_4, що діє в інтересах ОСОБА_3, постанова суду є законною та обґрунтованою і підстави для її скасування не вбачаю.

Керуючись ст.294 КпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 16 грудня 2016 року про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення на підставі ст. 36 КУпАП у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, 122-2 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду Сумської областіОСОБА_2.