Court ruling № 64632959, 08.02.2017, Pryluky City and District Court of Chernihiv Oblast

Провадження № 2-п/742/3/17

Єдиний унікальний № 742/2083/14

УХВАЛА

Іменем України

08 лютого 2017 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Бездідько В.М.,

за участю секретаря судового засідання Карпенко В.О.,

представника заявника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Прилуки заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Прилуцького міськрайонного суду від 25 червня 2014 року,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 25 червня 2014 року ухваленому у справі за позовом ПАТ «ДельтаБанк» до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, було задоволено позовні вимоги. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ «Дельта Банк» суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 267936 грн. 21 коп., судовий збір 2679 грн. 36 коп. та витрати за розміщення оголошення в засобах масової інформації в розмірі 420 грн.

30 січня 2017 року відповідачка ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона не була належним чином повідомлена про розгляд справи про стягнення з неї заборгованості, не була обізнана про час та місце прийняття рішення, в зв»язку з тим, що за адресою, на яку приходило повідомлення вона не проживає, так як працює в м. Києві, де і вимушена постійно проживати. Про існування рішення їй стало відомо в ході його виконання, а саме з повідомлення про стягнення заборгованості, яке надійшло на адресу місця роботи, та в ході виконання якого з її заробітної плати було вирахувано кошти. Із винесеним рішенням заявниця не погоджується, так, як при його вирішені не було враховано, що за вищезазначеними кредитними зобов»язаннями, ще 24.04.2013 року було стягнуто основний борг з ОСОБА_3 в сумі 153118,47 грн. по кредитному договору, відповідно до якого вона являється поручителем. В подальшому вже більше ніж через рік з аналогічним позовом за тими ж зобов»язаннями переглядуваним рішенням стягнуто з неї кошти в сумі 267936,21 грн. Обидві суми стягнуті як самостійні, жодним чином не зазначено про солідарне стягнення, хоча подвійне стягнення за одним і тим же боргом не передбачено законом.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 підтримала заяву про перегляд заочного рішення та просила суд задовольнити її скасувавши заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду від 25.06.2014 року посилаючись на підстави зазначені в заяві про перегляд заочного рішення.

Представник ПАТ «ДельтаБанк» та ОСОБА_3 в судове засідання не з»явилися, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Вислухавши пояснення представника заявника, вивчивши матеріали цивільної справи суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Відповідно до ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з»явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Із заяви про перегляд заочного рішення не вбачається підстав для його скасування , доказів, які мають істотне значення по справі суду не надано, а отже суд приходить до висновку, що підстави для скасування заочного рішення відсутні.

Керуючись ст.231 ЦПК України,суд

УХВАЛИВ:

заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Прилуцького міськрайонного суду від 25 червня 2014 року - залишити без задоволення.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Роз»яснити учасникам судового процесу, що у відповідності до ч.4 ст. 231 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

СУДДЯ В.М.Бездідько