Court ruling № 64488594, 26.01.2017, Luhansk Regional Court of Appeal

Головуючий суду 1 інстанції - ОСОБА_1

Доповідач - Стахова Н.В.

Справа № 415/5480/16-ц

Провадження № 22ц/782/37/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«26» січня 2017 року м.Сєвєродонецьк

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого Стахової Н.В.

суддів: Авалян Н.М., Орлова І.В.

за участю секретаря Коротенка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Апеляційного суду Луганської області в м. Сєвєродонецьку Луганської області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 22 грудня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Лисичанськвугілля» в особі ВП «Шахта Привільнянська» про стягнення заборгованості по заробітній платі,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2016 року позивач звернувся до суду з уточненим позовом, у якому просив стягнути з Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта Привільнянська» заборгованість по виплаті заробітної плати у сумі 23950 грн.69 коп., компенсацію за затримку виплати заробітної плати у сумі 37808 грн.10 коп.

Ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 22 грудня 2016 року уточнену позовну заяву в частині вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі повернуто позивачу, оскільки останнім не дотриманий порядок, передбачений ч.3 ст. 118 ЦПК України.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_2 через свого представника за довіреністю ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 22 грудня 2016 року

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд першої інстанції в порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не відкрив провадження в частині вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі, чим порушив його право на доступ до правосуддя в Україні.

В судове засідання сторони не з»явилися, надали письмові заяви, у яких просили слухати справу за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційне скаргу відхилити.

Відповідно до ч. 2 п.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін.

Відповідно до ч. 1 п.1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Повертаючи уточнену позовну заяву в частині вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не дотримано порядку подання такої заяви, що визначений ч. 3 ст. 118 ЦПК України.

Вказаний висновок відповідає нормам процесуального права, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, у разі, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати.

Відповідно до ч. 3 ст. 118 ЦПК України позовна заява, щодо вимог, визначених у частині першій статті 96 цього Кодексу, може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.

Частина 3 статті 118 України не підлягає розширеному тлумаченню, а отже, лише в разі відмови в прийнятті вказаної заяви, позивач зможе звернутися з позовом про стягнення заборгованості на загальних підставах.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що повертаючи уточнену позовну заяву в частині вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про повернення позову на підставі ст.121 ЦПК України, оскільки позивачем не дотриманий порядок , визначений ч. 3 ст.118 ЦПК України.

Доводи позивача про обмеження його права на доступ до правосуддя не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, втому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобовязана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обовязки.

У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Наказне провадження це особливий спрощений вид цивільного судочинства, спрямований на швидкий та ефективний захист безспірних прав особи шляхом видачі судового наказу, який одночасно є особливою формою судового рішення, і виконавчим документом,

Вимоги, за якими може бути виданий судовий наказ, підлягають судовому захисту виключно у порядку наказного провадження, оскільки ч. 3 ст. 118 ЦПК України передбачено, що позовна заява щодо вимог, визначених у ч. 1 ст. 96 ЦПК України, може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.

З звязку з наведеним, повернення позовної заяви відповідно до п.6.ч.3 ст. 121 ЦПК України не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України , розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог.

Керуючись ст.ст.307, 312 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 22 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: