Court ruling № 64427358, 17.01.2017, Supreme Court (until 15.12.2027 - Supreme Court of Ukraine)

У Х В А Л А

17 січня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Кривенди О.В., Прокопенка О.Б., - розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Полтавського окружного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України про стягнення коштів та зобов'язання вчинити дії,

встановила:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 18 листопада

2016 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду 27 жовтня 2016 року на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Не погоджуючись із ухвалою суду касаційної інстанції, ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 листопада 2016 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 КАС.

На обґрунтування заяви додано копію постанови Вищого адміністративного суду від 3 березня 2016 року (справа

№ К/800/46942/15), яка, на думку заявника, підтверджує неоднакове правозастосування положень Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Законів України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» та від 12 лютого 2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд», які регулювали питання нарахування та виплати заробітної плати працівникам апарату суду у період з 26 жовтня 2014 року по 8 вересня 2015 року.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Як на приклад неоднакового правозастосування спірних норм права у заяві робиться посилання на постанову касаційного суду від 3 березня 2016 року (справа № К/800/46942/15). Проте це рішення Верховний Суд України постановою від 20 вересня 2016 року у справі № 21-1623а16 скасував, і відповідно до вимог статті 236 КАС таке рішення не може бути прикладом неоднакового застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах з підстав, зазначених у поданій заяві.

Зазначені обставини унеможливлюють прийняття рішення про допуск справи до провадження Верховного Суду України.

З огляду на наведене, керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

ухвалила:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до Полтавського окружного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України про стягнення коштів та зобов'язання вчинити дії для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 листопада 2016 року.

Суддя-доповідач М.І. Гриців

Судді: О.В. Кривенда

О.Б. Прокопенко