Court ruling № 64414034, 26.01.2017, Kyivskyi District Court of Kharkiv City

Справа № 640/1101/17

н/п 2-з/640/31/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2017 р. Київський районний суд у складі:

головуючого-судді - Сенаторова В.М.,

при секретарі - Явнюк К.Р.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, -

ВСТАНОВИВ:

25.01.2017 року ОСОБА_1 звернулвся до суду з вище вказаним позовом, в якому просить визнати недійсним договір купівлі-продажу акцій ОСОБА_2

25.01.2017 року до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу та/або його представникам вчиняти дії з реалізації корпоративних прав, отриманих ним на підставі договору купівлі-продажу акцій ПАТ "Регіон-Банк" від 16.12.2016 року, заборонити ОСОБА_2 та/або його представникам брати участь в управлінні ПАТ "Регіон-банк", в тому числі брати участь у чергових і позачергових загальних зборах акціонерів АТ "Регіон-Банк", брати участь у голосуванні на чергових і позачергових загальних зборах акціонерів АТ "Регіон-Банк", а також заборонити ОСОБА_2 вчиняти інші правомочності акціонера, передбачені спірним договором, законом та статутними документами АТ "Регіон-Банк" до набрання рішення по справі законної сили. В обгрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначає, що існує реальна загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову.

Вирішуючи клопотання про забезпечення позову, заявлене позивачем, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» суддя, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем, пересвідчитися, зокрема, що між сторонами дійсно виник спір, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Таким чином, керуючись наведеними нормами цивільного процесуального законодавства та враховуючи роз'яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Так, згідно ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Разом з тим, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч. 2 ст. 151 ЦПК України).

У зазначеній вище заяві причини, на які посилається заявник як на підставу для забезпечення позову ґрунтуються на припущеннях, обґрунтованість яких в заяві відсутня.

Відсутність обгрунтувань у заяві позбавляє суд дійти висновку про наявність достатньо підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також робить неможливим виконання такої ухвали.

Сам же факт звернення позивача до суду не є підставою для забезпечення позову.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог бо заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі викладеного, керуючись п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» , ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня отримання її копії.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано, а у разі її подання - після розгляду справи апеляційним судом, якщо її не скасовано судом апеляційної інстанції.

Суддя -