№ 64310818, 24.01.2017, Vinnytsia District Administrative Court

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

24 січня 2017 р. Справа № 802/2377/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Бошкової Юлії Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Коляденка Олександра Леонідовича,

представника позивача: Кудрик Я.О.,

представника відповідача: Отришка О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці

до: публічного акціонерного товариства "Металіст"

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернуло управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці (далі - УПФУ в м. Вінниці) до публічного акціонерного товариства "Вінницький завод "Металіст" (далі - ПАТ "Вінницький завод "Металіст") про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах, в сумі 43362 грн.37 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що публічне акціонерне товариство "Вінницький завод "Металіст" перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у м. Вінниці та має заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсії за списком № 1 призначеної ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та за списком № 2 ОСОБА_9 в сумі 43362 грн. 37 коп.

У зв'язку з тим, що в добровільному порядку відповідач суму заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах не погасив, управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці звернулося до суду з позовом про її стягнення.

Представник позивача у судовому засіданні також підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просила позов задовольнити посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував, та звернув увагу суду на те, що позивачем пропущений строк позовної давності для звернення до суду із таким позовом, передбачений ст. 99 КАС України.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що даний позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Публічне акціонерне товариство "Вінницький завод "Металіст" зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України в місті Вінниці 26 лютого 1991 року.

Як випливає із матеріалів справи за період з січня по лютий 2009 року за відповідачем рахується борг зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, по списку № 1 в сумі 37635 грн. 41 коп. та по списку № 2 в сумі 5726 грн. 96 коп.

На підприємстві відповідача виконуються роботи з особливо шкідливими та важкими умовами праці за списками № 1, 2 виробництв, професій, посад і показників, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" від 16 січня 2003 року № 36.

Відповідно до вимог статей 1 та 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників сплачують збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах. На роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно пункту 2 розділу XV Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особами, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливим і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

Об'єктом таких платежів є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Отже, пільгові пенсії, призначені на підставі статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" підлягають відшкодуванню підприємствами, на яких ці особи отримали відповідний стаж.

Кінцевою датою такого відшкодування є момент досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Збільшення розміру пенсійного віку відбулося на підставі Закону України від 8 липня 2011 року № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи".

Відповідно до вимог статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в редакції на час виникнення правовідносин, право на пенсію за віком мають жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років, а також відповідно та пункту "б" - "з" частини 1 статті 13 вказаного закону, пенсійний вік особам, які працювали на роботах, віднесених до Списку № 2, зменшувався, за загальним правилом, на 5 років.

Протягом цих 5 років у роботодавців існував обов'язок відшкодовувати пенсійному органу витрати на виплату пенсії відповідних працівників.

Таким чином після внесення змін до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо зміни пенсійного віку, є неузгодженістю її змісту зі статтями 12, 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", у тому числі період пільгового зниження пенсійного віку для відповідної категорії осіб міг складати більш як 5 років.

Така неузгодженість була усунута законодавцем шляхом прийняття Закону України від 2 березня 2015 року № 213-ІІІ, яким зміст вказаної статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" приведено у відповідність до положень статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та із змісту якої вбачається, що зниження пенсійного віку для відповідної категорії осіб не може перевищувати 5 років.

Відповідно до п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на назначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст. 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловіками і за кожні 2 роки такої роботи жінками.

Порядок та розмір відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначений розділом 6 Інструкції.

Також згідно з п.6.4,6.8 р.6 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій, а підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, визначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача направлявся розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, який отриманий особисто, про що і не заперечує представник відповідача (а. с. 9).

Заборгованість відповідача по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсії вищезазначеним громадянам призначеної на пільгових умовах за період з січня по грудень 2009 року становить 43362,37 грн. підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, карткою особового рахунку платника.

Доказів погашення боргу станом на день розгляду справи у суді відповідачем не надано.

Щодо доводів представника відповідача, що позов поданий із пропуском строку звернення до суду, суд зазначає, що відповідно до правової позиції, викладеної Верховним судом України в постанові від 25.11.2015 року по справі №803/2199/14, в разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, до відносин щодо стягнення такої заборгованості (недоїмки) застосовуються положення частини п'ятнадцятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Водночас строки звернення до суду із позовом про стягнення цієї заборгованості (недоїмки), передбачені статтею 99 КАС, не застосовуються.

Таким чином, суд вважає, що суб'єкт владних повноважень довів, що діяв у межах Закону, а сума заборгованості підтверджена доказами, які перевірено судом.

На час розгляду адміністративної справи відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості перед позивачем. Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

В силу положень ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Вінницький завод "Металіст" (вул. Ватутіна, 17, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 02968711) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 37979905, р/р 25607323420103, ОПЕРВ ПАТ "Державний ощадбанк", МФО 302076) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених за віком на пільгових умовах в сумі 43362 (сорок три тисячі триста шістдесят дві) гривні 37 (тридцять сім) копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна