Court ruling № 64152096, 18.01.2017, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

УХВАЛА

18 січня 2017 року К/800/32751/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Борисенко І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Арцизької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2016

у справі № 815/5801/15

за позовом Приватного підприємства «Ламінар-Україна»

до Арцизької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області

про визнання протиправним та скасування рішення щодо непогодження застосування податкового компромісу, податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Арцизької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2016 у справі № 815/5801/15.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.11.2016 касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху шляхом надання суду документу про сплату судового збору у встановленому законом розмірі та зазначенням поважних причин (із долученням відповідних доказів), якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції.

Ухвала Вищого адміністративного суду України від 30.11.2016 була направлена на адресу скаржника та отримана ним 08.12.2016, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

В межах строку, наданого для виправлення недоліків касаційної скарги, та на виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 30.11.2016 податковим органом подано клопотання, в якому ставиться питання про відстрочення податковому органу сплати судового збору із посиланням на загальні норми, які регулюють правовідносини щодо сплати судового збору, розстрочення, відстрочення, зменшення розміру судового збору чи звільнення від його сплати, а також на відсутність коштів.

Суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання податкового органу та зазначає таке.

Положеннями ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України, які кореспондуються з приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі (наприклад, довідку про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів з довідкою контролюючого органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення такої сплати.

Крім того, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Аналогічна позиція щодо обов'язку контролюючого органу сплачувати судовий збір на умовах, визначених Законом України «Про судовий збір» в чинній редакції, висловлена Верховним Судом України (ухвала від 24.12.2015 у справі № 477/2598/14-а, ухвала від 09.11.2015 у справі №810/2302/15).

Отже, клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає як безпідставне.

Таким чином, вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України від 30.11.2016 відповідачем не виконано, а саме - у встановлений судом строк скаржником не надано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі та не зазначені поважні причини (із долученням відповідних доказів), якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Виходячи з викладеного та в зв'язку із невиконанням вимог ухвали від 30.11.2016, суддя-доповідач приходить до висновку про наявність підстав для повернення названої касаційної скарги.

Керуючись ст. 108, ст. ст. 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Арцизькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС в Одеській області в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2. Касаційну скаргу Арцизької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області повернути скаржнику.

3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги разом із доданими до касаційної скарги матеріалами направити Арцизькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС в Одеській області, а касаційну скаргу залишити в суді касаційної інстанції.

4. Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис

Вищого адміністративного

суду України І.В. Борисенко