ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
28 грудня 2016 року К/800/30520/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Маринчак Н.Є. розглянувши клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про повернення судового збору по справі №822/1292/16 за позовом Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
встановив :
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року у справі №822/1292/16 за позовом Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
До суду касаційної інстанції надійшло клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про повернення судового збору у сумі 727,60 грн. за квитанцією від 07 листопада 2016 року №44, оскільки його помилково було сплачено не на реквізити Вищого адміністративного суду України.
Відповідно ч. 2 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі:
1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
2) повернення заяви або скарги;
3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;
4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);
5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
За таких обставин у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про повернення судового збору слід відмовити, оскільки помилково сплачений заявником судовий збір за квитанцією від 07 листопада 2016 року №44 не підлягає поверненню у порядку ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Крім того, необхідно зазначити, що у разі наявності підстав для повернення судового збору, відмінних від тих, що передбачені статтею 7 Закону України «Про судовий збір», це питання вирішується в позасудовому порядку, визначеному наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 «Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів».
Керуючись ст.ст. 87, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Відмовити у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про повернення сплаченої суми судового збору у сумі 727,60 грн. за квитанцією від 07 листопада 2016 року №44.
Суддя Вищого адміністративного
суду України Н.Є. Маринчак
The court decision No. 63808993, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine) was adopted on 28.12.2016. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find useful data conveniently.
This decision relates to case No. 822/1292/16. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: