Court ruling № 63452265, 06.12.2016, Kharkiv Regional Court of Appeal

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/6681/16 Головуючий 1 інст. Шалімов Д.В.

Справа № 613/1521/14-ц Доповідач - Пономаренко Ю.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді : Пономаренко Ю.А.,

суддів колегії : ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

за участю секретаря: Каплоух Н.Б.,

заслухавши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Богодухівського районного суду Харківської області від 20 вересня 2016 року за заявою ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя, за зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа: реєстраційна служба Богодухівського районного управління юстиції Харківської області про визнання права власності, за позовом третьої особи, що заявляє самостійні вимоги щодо предмету позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на ? частину будівлі, магазину,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 01 лютого 2016 року позовну заяву ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано спільним сумісним майном подружжя квартиру АДРЕСА_1 та автомобіль НОМЕР_1. Визнано за ОСОБА_3 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 задоволено. Визнано за ОСОБА_4 право власності на ? частину будівлі, магазину, розташованого за адресою: вул. Охтирська, 27 А, м. Богодухів Харківської області. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати у розмірі 283,44 грн. У задоволенні позову третьої особи ОСОБА_5, що заявляє самостійні вимоги відмовлено у повному обсязі.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 20 вересня 2016 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення.

Не погодившись з ухвалою суду 1 інстанції ОСОБА_3 звернулась з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що ухвала є незаконною та постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права. В своїй апеляційній скарзі просить скасувати, справу направити до суду 1 інстанції для ухвалення додаткового рішення.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції ґрунтовно виходив із того, що оскільки ОСОБА_4 не просив визнати за ним права власності на автомобіль, то підстав для задоволення такої позовної вимоги у суду немає, оскільки це буде виходити за межі позовних вимог.

З позовних вимог ОСОБА_3 вбачається, що нею заявлялися вимоги про розділ майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, в якій вона просила роподілити майно подружжя, залишив автомобіль у власності ОСОБА_4, а їй сплатити компенсацію за ? частину автомобіля, проте позовних вимог про визнання права власності на частину автомобілю марки ВАЗ 2104 не заявлялися .

Відповідно до вимог ст.220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Згідно п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

З тексту рішення суду першої інстанції вбачається, що позовні вимоги щодо визнання автомобілю сумісною власністю подружжя було задоволено, а оскільки позовні вимоги щодо виділення частки у праві власності а автомобіль не заявлялися, а тому суд першої інстанції не мав підстав для ухвалення рішення щодо розподілу автомобіля та ухвалення в цій частині додаткового рішення.

З таких підстав, судова колегія підстав для задоволення апеляційної скарги та зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції судова колегія не вбачає.

Керуючись ст.. ст.. 303, 304, п. 4 ч. 2 ст. 307, п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 311, 312, 319 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвала Богодухівського районного суду Харківської області від 20 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий - Ю.А. Пономаренко

Судді Н.Ф. Шевченко

ОСОБА_1