Decision № 6336527, 03.09.2009, Commercial Court of Cherkasy Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "03" вересня 2009 р.                                                   Справа № 08/1854

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Кенкеч О.С., за участю представників сторін:

від позивача –ОСОБА_1 –представник за довіреністю,

від відповідача –представник не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивачафізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до відповідачаприватного підприємства «Лєссабон»

простягнення 31285,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про стягнення з приватного підприємства «Лєссабон»попередньої оплати за договором купівлі-продажу сайдингу в розмірі 31285,32 грн., в тому числі 18002,88 грн. основного боргу, 6553,89 грн. інфляційних збитків, 6728,55 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, відшкодування у зв’язку з цим державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрат на правову допомогу в сумі 2500 грн.

21.08.2009 від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій він просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 24827,55 грн., в тому числі 18002,88 грн. основного боргу, 6553,89 грн. інфляційних збитків, 270,78 грн. 3 % річних, відшкодування у зв’язку з цим державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрат на правову допомогу в сумі 2500 грн.

Представник позивача подав в судовому засіданні заяву про уточнення позовних вимог від 03.09.2009, в якій зменшив суму позовних вимог та просив стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 19817,31 грн., в тому числі 18002,88 грн. основного боргу, 1543,65 грн. інфляційних збитків, 270,78 грн. 3 % річних, відшкодування у зв’язку з цим державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрат на правову допомогу в сумі 2500 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з врахуванням вимог, викладених в заяві про уточнення позовних вимог від 03.09.2009.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання не направив, хоча був тричі належним чином повідомлений про дату та час судового засідання.

Неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та нез’явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

15 листопада 2007 фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (Позивач) звернулася до приватного підприємства «Лєссабон»(Відповідача) з метою укладення договору купівлі-продажу та встановлення сайдингу на своє офісне приміщення за адресою: м. Черкаси, вул. Ільїна, 238. Підрахувавши загальну кількість необхідного матеріалу, Відповідачем був виписаний рахунок № 30 від 15.11.2007, згідно якого Позивач здійснив попередню оплату купівлі-продажу сайдингу на суму 18002,88 грн.

Після перерахування коштів Позивач звернулася до Відповідача з проханням укласти договір та виконати роботи по встановленню придбаного сайдингу. Проте, досягти згоди та укласти договір не вдалося через необґрунтоване завищення Відповідачем цін на проведення монтажних робіт по встановленню сайдингу. Повернути грошові кошти в добровільному порядку Відповідач відмовляється, що і послужило підставою для звернення до суду.

Відповідно до ч. 1. ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1. ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, між Позивачем та Відповідачем виникли майново-господарські зобов’язання щодо купівлі-продажу сайдингу.

Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 693 ЦК України визначено, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, –у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Платіжним дорученням № 13 від 16.11.2007 Позивачем були перераховані грошові кошти в сумі 18002,88 грн. на рахунок Відповідача.

Відповідач після отримання попередньої оплати за купівлю-продаж сайдингу жодних дій для виконання по передачі товару не вчинив.

03.10.2008 та 12.05.2009 Позивачем направлялись Відповідачу вимоги з проханням повернути перераховані кошти, які залишились без відповіді та задоволення.

На підставі ч. 1 ст. 665 ЦК України, у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Таким чином, суд вважає доведеним право позивача на стягнення коштів перерахованих відповідачеві за купівлю сайдингу у розмірі 18002,88 грн.

Ст. 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором чи законом. Таким чином, за період з 18.12.2007 по 17.07.2009 з відповідача підлягає стягненню 1543,65 грн. інфляційних, а також 270,78 грн. –три проценти річних від простроченої суми.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 2500 грн., надану відповідно до договору від 30.06.2009 про надання юридичних послуг.

Згідно роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 р. N 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Позивач надав суду докази сплати надання юридичних послуг, а саме квитанцію від 07.07.2009 № 07-п про сплату 2500 грн. за договором від 30.06.2009 року, тому суд вважає, вимогу позивача про відшкодування витрат на правову допомогу у сумі 2500 грн. такою, що підлягає до задоволення.

Частиною 2 пункту 4.2. Роз’яснення Вищого арбітражного суду від 04.03.1998, № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»встановлено, якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача підлягають стягненню судові витрати: державне мито в сумі 198,17 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Лєссабон»(м. Черкаси, вул. 14 Грудня, буд. 6/2, ідентифікаційний код 34609138) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер фізичної особи –платника податків НОМЕР_1) 19817,31 грн. (в тому числі 18002,88 грн. основного боргу, 1543,65 грн. інфляційних збитків та 270,78 грн. 3 % річних процентів), 198,17 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційне забезпечення судового процесу, 2500 грн. витрат на правову допомогу.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя                                                                                О.І. Кучеренко