Court ruling № 62879468, 21.11.2016, Kyiv Commercial Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"21" листопада 2016 р. Справа №910/13862/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Сітайло Л.Г.

Пашкіної С.А.

розглянувши

апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби

Міністерства юстиції України

на ухвалу

Господарського суду міста Києва

від 05.10.2016 року

за скаргою Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА"

на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту

державної виконавчої служби Міністерства юстиції

України

про визнання дій неправомірними та визнання недійсною

постанови від 11.05.2016 ВП № 50366945 про

внесення змін до постанови від 04.04.2016

№ 50366945 про стягнення з боржника витрат

пов'язаних з організацією та проведенням

виконавчих дій

у справі № 910/13862/15 (суддя - Балац С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"ІНТЕРБІЗНЕСКОНСАЛТ"

до 1) Публічного акціонерного товариства

"УКРНАФТА";

2) Товариства з обмеженою відповідальністю

"ТРАНСПОРТНІ АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ"

про стягнення 1 033 270,08 дол. США, що еквівалентно

21 956 989,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2016 року у справі № 910/13862/15 скаргу Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволено частково.

Визнано незаконними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О.В. щодо стягнення з відповідача у виконавчому провадженні № 50366945 необґрунтованих/завищених витрат на марки (рекомендований лист до 20 г включно) в загальній кількості "75" шт. (з вартісю за одну одиницю 4,50 грн.), які склали - 337,50 грн.

Визнано недійсним пункт 3 резолютивної частини постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 11.05.2016 р. ВП № 50366945 про внесення змін до постанови від 04.04.2016 р. № 50366945 про стягнення з боржника витрат пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.10.2016 року у справі № 910/13862/15 та відмовити в задоволенні скарги ПАТ «Укрнафта».

Відповідно до ч. 3 ст. 94 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази, зокрема, сплати судового збору.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір", в редакції, чинній на дату звернення з апеляційною скаргою, встановлені ставки судового збору в таких розмірах:

- за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат;

- за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати;

- за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги;

- за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду 1 розмір мінімальної заробітної плати.

В наданій скаржником апеляційній скарзі відсутній додаток, який би свідчив про сплату судового збору, проте в прохальній частині апеляційної скарги міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору на розумний строк або до ухвалення рішення у справі.

Частиною 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Зі змісту клопотання про відстрочення сплати судового збору слідує, що як на підставу для задоволення цього клопотання заявник посилається на те, що заявник через, встановлені законодавством, досить стислі строки подачі апеляційної скарги на судове рішення не встигає вчасно сплатити судовий збір, оскільки Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України є бюджетною установою і фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, а процедура сплати судового збору за подачу апеляційної скарги займає деякий час в частині необхідності погодження та проведення виплати через органи казначейства.

У п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 вказується про те, що:

- єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін;

- особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Обставини, наведені апелянтом, колегією суддів взяті до уваги, однак такі не відносяться безпосередньо до майнового стану особи, яка подає апеляційну скаргу.

Також, жодних доказів на підтвердження того, що майновий стан Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі до апеляційної скарги не додано.

Крім того, здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом (стаття 129 Конституції України).

За таких обставин, клопотання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

З огляду на викладене, апеляційна скарга повертається заявникові.

Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до апеляційного господарського суду в загальному порядку після усунення вказаних недоліків у відповідності до норм закону на дату такого звернення.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відстрочення сплати судового збору.

2. Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.10.2016 року у справі № 910/13862/15 повернути.

3. Матеріали справи № 910/13862/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.М. Баранець

Судді Л.Г. Сітайло

С.А. Пашкіна