Справа № 461/1980/16-к
Провадження № 1-кп/461/241/16
У Х В А Л А
іменем України
18.11.2016 року м. Львів
Галицький районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді - Романюка В.Ф.
з участю: секретаря судового засідання - Куц Н.З.
прокурора - Грицишина В.С.
обвинуваченого - ОСОБА_1
захисника обвинуваченого - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесений в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016140050000017 від 03.01.2016 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.121, ч.4 ст.296 КК України, -
встановив:
В провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016140050000017 від 03.01.2016 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.121, ч.4 ст.296 КК України.
У судовому засіданні прокурор Львівської місцевої прокуратури №1 Грицишин В.С. заявив клопотання про здійснення повторного приводу свідків: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, оскільки останні у призначені судові засідання не з'являються, а також попередні приводи відносно них не виконані.
Захисник ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлене клопотання прокурора щодо здійснення приводу свідків не заперечили. Просили суд заявлене клопотання задоволити.
Заслухавши клопотання прокурора та думку учасників процесу, щодо заявленого клопотання, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.139 КПК України,якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний, не з'явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається, на нього накладається грошове стягнення. У випадку встановленому частиною першою цієї статті до підозрюваного, обвинуваченого, свідка може бути застосовано привід.
Згідно вимог ч.1 ст.140 КПК України,привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час.
У відповідності до вимог ст.143 КПК України,виконання ухвали про здійснення приводу може бути доручене відповідним підрозділам органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства або органів державного бюро розслідувань.
Відтак, враховуючи вищенаведене, вирішуючи питання про привід, суд враховує те, що явка зазначених свідків в суд є обов'язковою, оскільки подальша їх неявка може потягнути повторне відкладення розгляду справи, що призведе до затягування процесу, а тому для повного та об'єктивного вирішення справи вказаних свідків слід доставити в судове засідання приводом через органи внутрішніх справ.
Керуючись ст.ст. 139, 140, 142, 143, 323 КПК України, суд,-
постановив:
Клопотання прокурора Львівської місцевої прокуратури №1 Максимціва Б.Б. - задоволити.
Здійснити привід свідків:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, що проживає за адресою: АДРЕСА_2
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, що проживає за адресою: АДРЕСА_3
доставити приводом в судове засідання на 10 год. 00 хв. 13 грудня 2016 року.
Виконання ухвали доручити працівникам Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області, Галицького ВП ГУ НП у Львівській області.
Копію ухвали для здійснення контролю скерувати керівнику Львівської місцевої прокуратури №1
Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя В.Ф. Романюк
The court decision No. 62805216, Halytskyi District Court of Lviv City was adopted on 18.11.2016. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find key data quickly.
This decision relates to case No. 461/1980/16-к. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: